Кременчугские казаки на строительстве канала на Ладоге

«Сведеніе Сотні Кременчуцкой коликое число ходило козаков до Ладоги на канальную роботу и як много их от нужди померло; много теж оттуду по-вернувшихся пооставалося хорих и в яких городах великоросийских и яковую имеют утрату в конях и оружжи и в иних речах будучи при великой нужде на харч и хто что в себе мел продаючи […]

Структурно-семантичний аналіз типових моделей кременчуцької міської топонімії

Сучасна лінгвістична парадигма антропозорієнтованого розуміння сутності й природи мови дає змогу обґрунтовувати ономастику як науку, що якнайтісніше пов’язана з людиною. В ономастичній картині світу відбивається характер культури кожного народу і кожної людини – ім’ядавця [1, с.3]. Тому теза про історико-культурну цінність власних назв не потребує доказів.

Міський район Кременчука – Занасип

Виникнення занасипського району пов’язане з проведенням Харківсько-Миколаївської залізниці через Кременчук і включенням міста в загальноросійську мережу залізних доріг у другій половині ХІХ ст. Влітку 1871 року через Кременчук почався рух поїздів. Місто отримало зв’язок з Москвою, центральними областями Росії та чорноморськими портами. 

Занасип у спогадах його мешканців

Занасип – один з історичних районів Кременчука. Історія його до цього часу майже не досліджена краєзнавцями, тому ми спробували розпочати цю роботу. Виникнення занасипського району пов’язане з проведенням Харківсько–Миколаївської залізниці через Кременчук і включенням міста в загальноросійську мережу залізних доріг у другій половині ХІХ ст. Але справжній інтенсивний розвиток Занасипу розпочався з 60-70 рр. минулого […]

Тайны полтавских и кременчугских кладов

В 1984 году в Кременчуге во время земляных работ на Бульваре Пушкина был обнаружен клад из серебряных и золотых изделий весом в 30 килограмм. Об этом кладе (по бульвару Пушкина тогда прокладывали траншеи для теплотрассы) гудел тогда не только Кременчуг, но и вся Полтавская область. Что же было обнаружено в этом кременчугском кладе? Несколько столовых […]

ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ У МЕМУАРАХ ЄВГЕНА ЧИКАЛЕНКА

Сьогодні в Україні відбувається розвиток історичної науки та її галузей. Біографічні дослідження мають на меті відтворення на основі фактів і документів життя та діяльності видатних осіб. У цьому процесі використовуються найрізноманітніші джерела, зокрема мемуари, у яких події викладаються через призму сприйняття їх авторами. За влучним висловом В. Воронова, – «вони відтворюють неповторний колорит своєї епохи, […]

УКРАЇНА У ЧАСИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ БІЖЕНСТВА (1914 – 1918 рр.)

Велика війна 1914 – 1918 рр., як її назвали сучасники, Перша світова війна, як вона відома нащадкам, стала фатальною помилкою і трагедією для європейської спільноти та людської цивілізації в цілому. Велика війна, в яку кожна з європейських держав вступала мало не з радістю, маючи надію отримати швидку та блискучу перемогу, перетворилася на п’ятирічний жах першої […]

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ШКІЛЬНОЇ НАРОДНОЇ ОСВІТИ 30-х – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 40-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Питання реформування освітньої системи для України сьогодні стоїть гостро та актуально. Розробка нових методів і систем навчання дітей у школах залишається однією з головних тем обговорення на найвищих урядових рівнях. Реформування середньої освіти неможливе без розвитку і удосконалення змісту освіти для з’ясування реальної ролі держави, його структур та інститутів у справі підтримки середніх загальноосвітніх закладів. […]

ГАЗЕТА «ЗЕМСКИЙ ОБЗОР» ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ПОЛТАВЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

В джерельній базі нової історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких виступають газети і журнали. Важливою їхньою рисою є комплексний синтетичний характер. У них представлено багато форм інформації, зокрема документальна, поточно-хронікальна, особового характеру.