ІСТОРІЯ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

Кременчуцька районна бібліотека для дорослих була утворена у важкий повоєнний 1946 рік.Знаходилася у селищі Велика Кохнівка по вулиці Леніна (тепер проспект Полтавський) й була розміщена у приміщенні районного будинку культури, займала одну кімнату. Книжковий фонд бібліотеки складав близько 1000 примірників книг, із них 300 примірників дитячої літератури. Завідувачем районної бібліотеки для дорослих призначається Семененко Марія Трофимівна. Бібліотекарем – Артеменко Варвара Опанасівна, а бібліотекарем дитячого відділу – Євсілєвська Роня Ісааківна (закінчила Кременчуцький бібліотечний технікум). Незважаючи на труднощі післявоєнної відбудови,

на придбання книг виділялося чимало коштів. На той час одна книжка коштувала приблизно 150 карбованців. За рік фонд бібліотеки збільшувався на 5-6 тис. книг з різних галузей знань. У вересні 1947 року на посаду завідувача районною бібліотекою для дорослипризначається Саута (Гунько) Лідія Єгорівна. 

Книжковий фонд бібліотеки поповнювався новими книгами, тому виникла необхідність створення каталогів. Районна бібліотека для дорослих (згідно з наказом відділу культосвітньої роботи) повинна була до кінця 1947 року створити систематичний каталог.

Сільські бібліотеки почали створюватися починаючи з 1948 року. 

Були створені такі сільські бібліотеки:

Кобелячківська – 1948 р.; Кам’янопотоківська, Дмитрівська, Білецьківська, Червонознам’янська, Потоківська – 1949 р.; Пришибська, Келебердянська, Зарудянська, Камишанська, Демидівська – 1950 р.; Садківська, Малокохнівська, Піщанська, Г. Плавнянська – 1952 р.; Омельницька – 1954 р.; Великокохнівська – 1955 р.

Потреби часу вимагали створення бібліотеки для обслуговування дітей. І така бібліотека була створена 1950 року. Розмістили її у приміщенні районного будинку культури. Перші 1500 книг, що були виділені з фонду районної бібліотеки для дорослих, стали початком районної бібліотеки для дітей. Євсілєвська Роня Ісааківна була призначена її завідувачем, а бібліотекарем – Загорулько Ольга Іванівна (спеціаліст із середньою спеціальною освітою).

Районна бібліотека для дорослих і районна бібліотека для дітей спільно з Кохнівською школою проводили цікаві масові заходи до дня народження відомих письменників: Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, І. Котляревського, М. Лєрмонтова, О. Пушкіна, Л. Толстого. Директор школи – Карюк Зінаїда Юріївна – на цих вечорах читала напам’ять вірші Т. Шевченка, С. Єсеніна. Активну участь у цих вечорах брав директор районного будинку культури Мирошниченко Тимофій Тимофійович.

На кінець 1951 року книжковий фонд районної бібліотеки для дорослих становив приблизно 8 тис. примірників книг.

1952 року посаду завідувача районною бібліотекою для дорослих обіймає Калайда (Дяченко) Тетяна Петрівна.

У 1955–1956 роках будується приміщення районної бібліотеки для дітей (де зараз знаходиться бухгалтерія районної лікарні). Бібліотека розміщується у чотирьох кімнатах.

1956 року бібліотеку для дорослих переводять до окремого приміщення, поруч з районним будинком культури (с. Велика Кохнівка). Завідувачем районної бібліотеки для дорослих призначається Шишко (Крупа) Галина Михайлівна. Методистом – Копил (Бібік) Тамара Василівна, завідувачем читального залу – Кулініч (Шаблій) Марія Михайлівна.

У 1959 році завідувачем районною бібліотекою для дітей був призначений Хмарський Анатолій Петрович, який обіймав цю посаду до 1974 року. У цьому ж році призначають Степашову Меланію Петрівну завідуючем абонементом районної бібліотеки для дорослих.

1960 року починають будувати нове приміщення районного будинку культури, а районну бібліотеку для дорослих переводять до приміщення Великокохнівської селищної ради. Бібліотека розмістилася у чотирьох кімнатах площею 75 м2. Одну кімнату займав абонемент, другу – читальний зал, а в 2 інших кімнатах розмістилося книгосховище. Книжковий фонд складав 21170 примірників книг, але розставлений був не повністю, так як не вистачало місця. Книговидача на той час становила 44 816 примірників, бібліотеку відвідувало 2 248 читачів. Усього в районі на кінець 1960 року нараховувалось: районних бібліотек – 2; сільських бібліотек – 19; клубних бібліотек – 12; колгоспних – 18.

У 1961 році завідуючем районноюї бібліотеки для дорослих призначається Степашова Меланія Петрівна.

Між бібліотеками було організовано змагання за звання «Бібліотека відмінної роботи». Це звання (за даними звіту 1963 року) одержала Недогарківська й Піщанська сільські бібліотеки.

1967 року районну бібліотеку для дорослих переводять у с. Піщане, до приміщення середньої школи, де вона займає три кімнати загальною площею 121 м2 . Бібліотека обслуговувала 2 368 читачів. Районна бібліотека для дітей залишилась у с. Велика Кохнівка.

Приміщення районної бібліотеки для дорослих потребувало розширення. І в 1975 році було добудоване двоповерхове приміщення до районного будинку культури. На першому поверсі розмістилася художня майстерня, а на другому – районна бібліотека для дітей. Її завідуючем призначається Бідаш Софія Анатоліївна.

Протягом 1977 року районна бібліотека велику увагу приділяла підготовці та переходу до централізації бібліотечної системи, яка відбулася у листопаді цього ж року. Директором централізованої бібліотечної системи стала Степашова Меланія Петрівна. Були організовані такі структурні підрозділи при ЦРБ: відділ обслуговування; методично-бібліографічний відділ; відділ комплектування й обробки літератури; відділ організації та використання єдиного книжкового фонду.

Книжковий фонд на той час складав:

     центральної районної бібліотеки – 32 777 примірників книг;

     районної дитячої бібліотеки – 25 558 примірників книг.

Книговидача становила:

     центральної районної бібліотеки – 72 227 примірників;

       районної дитячої бібліотеки – 42 195 примірників.

Наприкінці вісімдесятих років дев’ять бібліотек району: Білецьківська, Великотерешківська, Чечелевська, Червонознам’янська, Максимівська, Кам’янопотоківська, Недогарківська, Кривушівська, Ялинцівська – мали звання «Бібліотека відмінної роботи». Матеріально-технічна база районних та сільських бібліотек значно покращилась. Були придбані телевізори, друкарські машинки, магнітоли, радіоли, металеві стелажі, столи, стільці. Книжкові фонди бібліотек системи щорічно поповнювались на 37–40 тисяч книг і періодичних видань. Районна бібліотека одержувала 30 назв газет і 34 назви журналів, а сільські бібліотеки-філії одержували 24 назви газет і 32 назви журналів.

Методично-бібліографічний відділ центральної районної бібліотеки завжди дбав про підвищення професійного рівня, набуття нових навичок у роботі бібліотекарів району. На базі кращих бібліотек району були створені школи передового досвіду, де вивчався досвід роботи бібліотек республіки.

1991 року центральною районною бібліотекою проведено конкурс серед працівників централізованої бібліотечної системи на звання «Краща за професією».

 

 

Журі по заслугах оцінило знання та вміння учасниць конкурсу, присвоївши їм такі звання: (зліва направо): Р. О. Коваленко – «На всі руки майстер», Н. Й. Реві –  «Кращий бібліотекар 1991 року», Н. П. Зеленіній – «Знавець рідного краю», Р. М. Буряк – «Кращий ерудит», Л. Г. Дорошенко – «Краща порадниця читачів»

 

У 1986 році мережа бібліотек району скоротилась: три сільські бібліотеки-філії (Дмитрівська, Кияшківська, Низянська) відійшли до міста Комсомольськ.

Цього ж року було побудовано приміщення для методично-бібліографічного відділу та відділу комплектування центральної районної бібліотеки.

За ініціативи Міхно В. В. – зав. методично-бібліографічним відділом центральної районної бібліотеки – 1 жовтня 1992 року було започатковане свято – День бібліотекаря. Уперше це свято відбулося в Малокохнівській сільській бібліотеці-філії, де цікаво та змістовно був проведений літературно-музичний вечір «Без верби і калини нема України». А 1998 року згідно з Указом Президента України 30 вересня офіційно проголошено Всеукраїнським днем бібліотек.

Сьогодні читачами Кременчуцької центральної районної бібліотеки для дорослих є понад 3 600 читачів. Кожного дня її послугами користуються біля 100 чоловік, адже бібліотека стає об’єктом культурного призначення, якому відводиться особлива роль у задоволенні інформаційних і культурних потреб суспільства