КАЗКОВИЙ СВІТ ХУДОЖНИКА ВАЛЕНТИНА ЛИТВИНЕНКА

КАЗКОВИЙ СВІТ ХУДОЖНИКА ВАЛЕНТИНА ЛИТВИНЕНКА

КАЗКОВИЙ СВІТ ХУДОЖНИКА ВАЛЕНТИНА ЛИТВИНЕНКА
(до 110-річниці від дня народження)

Серед імен талановитих митців, які сприяли розвитку культури Кременчуцького краю, важливе місце посідає ім’я Валентина Гавриловича Литвиненка – графіка, живописця, письменника, Заслуженого діяча мистецтв, народного художника УРСР.
28 серпня поточного року виповнюється 110 років від дня його народження та 40 років колекції робіт художника, яку Литвиненко подарував Кременчуцькому краєзнавчому музею.
Неможливо не згадати сторінки життя та творчості нашого славного земляка. Народився художник 1908 року в Кременчуці. Дитинство пройшло в селі Дейманівка на Полтавщині, куди переїхала його родина. Тут, у чарівному куточку землі, перед майбутнім художником відкрилася Україна. Він рано захопився літературою, читав твори українських класиків і казки. Коли Валентину виповнилось 17 років, він почав працювати – чорноробом, учнем маляра, покрівельником-висотником.
Любов до мистецтва привела його у студію знаменитого художника Миколи Семеновича Самокиша, яка знаходилася на тихій вулиці Жуковського у місті Сімферополі. Там він навчався у 1929-1930 рр. Самокиш учив Валентина малювати з натури, цінувати в мистецтві простоту і бачити в ній джерело прекрасного. Після студії Валентин Гаврилович навчався на робітфаку при Харківському художньому інституті та в студії відомого художника Івана Селезньова в Києві.
Потім була служба в армії і робота в газеті «Комсомолець України». У передвоєнний час В.Литвиненко починає працювати у видавництвах «Мистецтво», «Дитвидав» та у журналі «Перець». Саме там був початок і його сатири, і його книжкової графіки.
Під час війни художник малює плакати і листівки, публікує карикатури в «Перці». Ще зовсім молодим виконав плакати «Гітлер капут», «З миру по нитці», «Коментарі зайві» тощо.
Саме сатира принесла Литвиненкові і перші успіхи, і перше визнання. Наприкінці 1945 року В.Г.Литвиненко виконав роботи «Люблю і горджуся» та «Лист». З них починається інший художник Литвиненко – лірик. Найчистіша лірика воєнного часу – «Лист» 1945 року. Це сумна композиція про історію кохання, про людську долю. Смуток листа ми відчуваємо й не знаючи, від кого він та яка біда скоїлася з жінкою, котра стоїть біля стемнілого вікна. Художник дає нам відчути розміри горя: прийшов лист – і світ розколовся навпіл.
Художник вдається до пошуків художніх засобів відтворення лірики так самовіддано, як і до створення сатири. Єдиним джерелом його натхнення залишалося живе життя. У художника зовсім небагато ліричних аркушів, та кожен із них – як віха в його власній художницькій долі і в історії української графіки. Такі «Золота осінь», «Залишився», «Мисливська лірика», «Весняна тиша».
У 1945 році Литвиненко виконав цикл ілюстрацій до байок І.Крилова, лише згодом опублікований. В 1946 році з’явилися ілюстрації до книги байок Леоніда Глібова. Вони відкрили найдовший для В.Литвиненка шлях до епосу, що проліг через усе його життя. Художник виконав ілюстрації до «Дон — Кіхота», до творів Пушкіна «Мідний вершник» та «Руслан і Людмила», до Гоголівських «Тараса Бульби» й «Ревізора», до казок І.Франка, Лесі Українки та українських народних казок.
Саме казка назавжди залишиться для Литвиненка найулюбленішою епічною формою. Йому дорогий у казці її поетичний реалізм, що поєднав найтонші спостереження і вигадливу фантастику. Казкові герої зображуються ним з достовірністю, властивою всій його анімалістиці. Він тут анімаліст-психолог, і звірі постають у його ілюстраціях мов живі, з тими характерами, якими їх звикли наділяти люди. Природа теж постає в його ілюстраціях як жива, як справжня.
У 1968-1969 рр. В.Г.Литвиненко виконав ілюстрації до збірки українських народних казок «Рукавичка». Казки з «Рукавички» — це улюблений художником світ тварин. Ілюструючи книжку, він знову опиняється серед своїх героїв. В цій збірочці втілені народні уявлення про розумний, по-доброму влаштований, правильний світ, у якому перемагають чесність, відвага й кмітливість, у якому неуцтво, боягузтво, підступність завжди осоромлені.
Закоханість у добрий, веселий світ казки наповнювала усе життя художника Валентина Гавриловича Литвиненка. Він навіть порадував своїх шанувальників творами, які сам почав писати. Серед них казка «Заєць і ведмідь», книга «Про маленьких друзів» та інші.
У 1978 році художник завітав до Кременчука зі своєю персональною виставкою, присвяченою 70-річчю від дня народження. Професійні роботи, відкриття виставки, спілкування з майстром було справжнім художнім святом для кременчужан. Шанувальники творчості художника отримали на добру згадку каталоги виставок Валентина Гавриловича.
Працівники краєзнавчого музею щиро дякували землякові, який вручив безцінний подарунок – колекцію графічних робіт. Серед них багато ілюстрацій до байок Глібова («Щука», «Зозуля і Півень», «Жаба і Віл», «Вовк і Кіт»), Крилова («Мавпа та окуляри», «Ворона та лисиця»), до українських народних казок, поеми Пушкіна «Руслан і Людмила», казок Лесі Українки та Івана Франка. Є в колекції і кольорові ліногравюри «Весняна тиша», «Весняний вітер», «Мисливська лірика» та багато інших цікавих робіт.
Художні роботи В.Литвиненка експонувалися на виставках в Україні та за її межами: Таллінні, Курську, Єревані, Москві, Ризі, Вільнюсі, а також у Польщі, Італії, Китаї, Греції, Англії, Канаді, США, Франції.
Зберігаються графічні твори В.Г.Литвиненка у Національному художньому музеї, Національному музеї у Львові, Національному музеї Т.Шевченка та багатьох художніх музеях України: Луганському, Горлівському, Закарпатському, Запорізькому, Миколаївському, Одеському, Полтавському, Сумському, Харківському, Херсонському, Черкаському, а також у Житомирському, Кіровоградському, Рівненському краєзнавчих музеях.
За багаторічну творчу працю, вагомий внесок у розвиток мистецтва та культури Валентин Гаврилович Литвиненко був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю «Борцеві за мир».
Помер художник у 1979 році, та його творчість продовжує жити у світовій скарбниці мистецтва.
Вже 40 років колекція робіт Валентина Гавриловича Литвиненка прикрашає наші художні надходження. Працівники краєзнавчого музею експонували роботи художника, розповідали про його творчість під час екскурсій і на тематичних уроках, в передачах по міському телебаченню.
Сподіваюся, що в новій експозиції музею шанувальники творчості Литвиненка зможуть навіч ознайомитися з його прекрасними творами.

Ілюстрації з фондів музею.

Король Л.І. –
ст. науковий співробітник
краєзнавчого музею

Поделитесь в социальных сетях прямо сейчас:
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on VK
VK
Share on Google+
Google+
Flattr the author
Flattr
Share on LinkedIn
Linkedin
Share on Reddit
Reddit
Share on StumbleUpon
StumbleUpon