Кременчуцький Єгерський полк — учасник оборони Севастополя

Кременчуцький Єгерський полк — учасник оборони Севастополя. У 2005 році широко відзначається 150-річчя героїчної оборони Севастополя від англо-французьких військ. В експозиції музею-панорами «Оборона Севастополя 1854 — 1855 рр.» є картуші з найменуванням полків, які брали участь в обороні міста. Серед них — Полтавський піхотний та Кременчуцький єгерський полки.

З 1853 по 1856 роки тривала Кримська війна між Росією та коаліцію держав — Туреччиною, Англією, Францією і Сардінією. Спроба імператора Миколи І домовитися з цими країнами про розподіл сфер впливу успіху не мала. Коаліція вирішила відібрати у Росії Крим і Кавказ. 4 жовтня 1853 року Туреччина оголосила війну Росії і пропустила через Дарданели англо-французьку ескадру. 18 листопада 1853 року російська ескадра під командуванням адмірала Нахімова у Сінопській битві знищила турецький флот, а 9 лютого 1854 року Росія оголосила війну Англії та Франції. 2 вересня 1854 року союзницький флот висадив у Євпаторії 62-тисячну армію, яка вже 13 вересня підійшла до Севастополя, 5 жовтня розпочався обстріл міста. Гарнізон Севастополя очолили Нахімов, Істомін і Корнілов, останній був смертельно поранений в перший же день. Так розпочалася 349-денна оборона Севастополя 1854-1855 років. При вході до бухти російські моряки затопили свої кораблі, загородивши таким чином підхід союзних військ до міста від моря. З кораблів були зняті гармати, їх команди влилися в ряди захисників міста. Серед оборонців Севастополя були і Полтавський та Кременчуцький полки.
Кременчуцький мушкетерський полк сформовано 16 серпня 1806 року у містах Ржеві, Зубцові, Волоколамську Тверської губернії.
Назву полк отримав за місцем свого розквартирування, де його шефами стали кременчужани. У 1811 році його перейменували в піхотний полк, а у 1833 році, з’єднавшись з 16-м єгерським полком, маючи 6 батальйонів, став називатися Кременчуцьким єгерським.
2 квітня 1855 року полк під командуванням полковника Свищевського ввели до складу військ Севастопольського гарнізону. 6 червня полк відзначився, відкинувши від позиції 1-го батальйону ударні частини французького генерала Мейрана. Єгері полку (добровольці) здійснювали вилазки на позиції ворога, діючи, як правило, вночі. Так, у ніч з 4 на 5 липня вони непомітно дісталися до позицій французів і разом із 2-м батальйоном капітана Гіряїнова раптово атакували французів, захопили полонених і повернулися. У ніч з 12 на 13 липня знову провели успішну вилазку. 27 серпня була проведена атака на позиції супротивника всім полком, в результаті якої ворог поніс великі втрати, але і полк залишився без свого 2-го батальйону.
Всього за час боїв полк втратив 2816 чоловік. Ім’я полку занесено на мармурову дошку святого Миколая на братському цвинтарі північної сторони Севастополя. 3-й і 4-й батальйони нагороджені Георгіївськими прапорами з надписом «За Севастополь в 1854-1855 роках».

Составитель: Роман Пацовский по материалам открытой сети Интернет

Поделитесь в социальных сетях прямо сейчас:
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on VK
VK
Share on Google+
Google+
Flattr the author
Flattr
Share on LinkedIn
Linkedin
Share on Reddit
Reddit
Share on StumbleUpon
StumbleUpon