Легенды Кременчугского края

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 10 Повернення Вранці мене знову будить голосне півняче кукурікання. Боженьку мій, що це? Не розплющуючи очей, гукаю: «Ану киш звідси, вража птиця! Докричишся, що потрапиш у казан!..». Схопившись, розумію, що я не у Чуркіних, я в своїй квартирі, але ж півень продовжує горлати… Нарешті приходжу до тями і все […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 9 День останній Сьогодні неділя. Після благодійного «Чуркінського», а потім і нашого обіду потихенько починаю збиратися. На прощання я старалася з усіх сил. Борщ сьогодні був полтавський з гречаними галушками. Мені пощастило – я вперше у житті готувала заливного осетра (моя помічниця каже «осятер»), декілька тарілок прибрала на лід […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 8 Родинні спогади Господар поїхав у справах – треба перевірити роботу Миронівської економії, що належала його покійному братові Василю Єремійовичу. Олена Петрівна сумує: вона дуже віддана дружина, в усьому слухається чоловіка, як мовиться – заглядає у рот. Невдовзі після сніданку у нас неочікувані гості: приїхали староста і соцький із […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 7 На Крюківському базарі ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 7. Ми не увесь час сидимо за високим парканом чуркінського будинку. Наприклад, якогось дня ми разом з господинею, Домною Филимонівною та покоївкою Галею їдемо на ринок. Для жінок 19 ст. похід на базар – це неабияка розвага. Я надягаю […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 6 Голубка міського голови ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 6. Щоранку мене будить дзвінкоголосий півень, а вільного часу зовсім небагато. Сувора Домна Филимонівна ганяє нас, як солоних зайців, стежить за порядком – справжня командирша! Звичайно, я втомлююся, але, по-перше, я сама так захотіла, а по-друге, мені щодня страшенно […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 5 Ігнатій Петрович ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 5. Настав іще один день, і у господарів гості – батько Олени Петрівни, «шоколадний король» Кременчука Петро Миколайович Поддєрєгін з дружиною, мачухою моєї господині, та трьома синами. Надія – донька купця Бородкова, який тримає магазин на першому поверсі свого будинку […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 4 Конфуз із брандмейстером ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 4. Я вже вважаю себе повноправним членом нашої чуркінської родини, чим щиро пишаюся. На кухні закінчилася гречана крупа, тому йду в кімнату до економки, стукаю і, не чекаючи дозволу, заходжу та з порогу випалюю: — Домочко, видайте, будь ласка, […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 3 «Бойове хрещення» ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 3. Прокидаюся від несамовитого кукурікання: на порозі кімнатки горлає здоровенний розкішний червоний півень, схоже, нью-гемпширської породи, а мій Колюня весело сміється: «Ти ж сама просила розбудити! Вперед, до роботи!» Мушу зізнатися, що, хоч і люблю готувати, але в перший же […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 2 Перший вечір ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 2. Вечерю варити не довелося: п’ятниця, пісний день, тому господарі доїдають смаженого судака і тушковану капусту, що залишилися від обіду, та п’ють чай – хто з хлібом, хто із сухариками. Ось перша моя помилка: самовар же не вмикається в розетку, […]

ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 1 Початок ПРО ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ — глава 1. Ура-ура-ура! Нарешті це сталося! Довгождана путівка у мене в руках! Нарешті я їду для участі у проекті «Занурення у час». Зізнаюся, щоб добути омріяну «перепустку в минуле», довелося використати службове становище: я натиснула на організаторів, бо ж, мовляв, музей вас […]