Кількість населення та національний склад у 1926 році

Кількість населення та національний склад у 1926 році

Кількість населення та національний склад у 1926 році

Кількість населення та національний склад у 1926 році — таблиця була вміщена в книзі «Житлове будівництво в округових містах України за 1923–1925 роки», що зберігається в Національній бібліотеці імені В. Вернадського в Києві.

Перш ніж вести розмову про Таблицю, варто зазначити, що адміністративно-територіальний устрій України у довоєнний період (1920–1941) неодноразово змінювався. Спочатку, в 1923 р. замість повітів у складі існуючих 9 губерній створюються 53 округи, які стали перехідною формою від губерній до областей. У 1925 р. губернії ліквідовуються, а кількість округів скорочується до 41. Крім того, до складу УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки) входила Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка (АМСРР) (до революції Бесарабія, східні райони сучасної Молдови) з центром у Тирасполі. За площею та кількістю населення округи були суттєво меншими і за дореволюційні губернії, і за області, яких в Україні зараз нараховується 24. До складу УСРР у 1920-ті роки не входили Західна Україна і Крим.

Кількість населення та національний склад у 1926 році

У Таблиці представлені в алфавітному порядку міста України, які були адміністративними центрами відповідних округів. По кожному з них зазначена кількість населення та національний склад за такими категоріями: українці, росіяни, євреї, поляки, німці та інші. А також підведені загальні підсумки. Як видно з Таблиці, в окружних містах (а це були найбільші міста України тих часів) мешкало 2 585 931 осіб, що складало близько 9% від усього населення УСРР (за даними перепису населення в Україні в 1926 р. проживало 28 995000 чоловік) і свідчить про незначну урбанізацію країни.

До першого десятку найбільших українських міст відносилися:

1. Київ 431 440
2. Харків 380 822
3. Одеса 340 971
4. Катеринослав 142 010
5. Миколаїв 85 439
6. Полтава 79 688
7. Житомир 70 781
8. Кременчук 57 420
9. Зінов’євськ (Кропивницький) 54 189
10. Вінниця 53 668

Національний склад в окружних містах України був таким: 94,45 % всього населення складали три національні общини: євреї – 32, 4%, росіяни – 31,45%, українці – 30, 60 %; поляки – 2, 27 %, німці – 0,69 %, інші – 2,59 %.  При цьому співвідношення між різними національностями у різних регіонах було різним.

Окружні міста з найбільшим та найменшим відсотками УКРАЇНСЬКОГО населення:

Найбільший відсоток

Найменший відсоток

1. Старобільськ 92,33 % 1. Одеса 6,84 %
2. Куп’янськ 84,325 % 2. Сталіно (Донецьк) 6,86 %
3. Суми 75,57 % 3. Херсон 13,45 %
4. Ізюм 74,76 % 4. Шепетівка 14,48 %
5. Ніжин 72,53 % 5. Бердичів 15,41 %

Окружні міста з найбільшим та найменшим відсотками РОСІЙСЬКОГО населення.

Найбільший відсоток

Найменший відсоток

1. Луганськ 63,36 % 1. Прилуки 3,09 %
2. Сталіно 63,09 % 2. Старобільськ 4,83 %
3. Маріуполь 52,78 % 3. Ромни 4,84 %
4. Миколаїв 51,71 % 4. Біла Церква 5,84 %
5. Херсон 51,43 % 5. Лубни 6,37 %

Окружні міста з найбільшим та найменшим відсотками ЄВРЕЙСЬКОГО населення

Найбільший відсоток

Найменший відсоток

1. Бердичів 64,91 % 1. Куп’янськ 0,43 %
2. Тульчин 56,16 % 2. Старобільськ 0,60 %
3. Кременчук 53,83 % 3. Ізюм 1,14 %
4. Умань 53,76 % 4. Суми 7,01 %
5. Проскурів 50,93 % 5. Ніжин 10,2 %

Окружні міста з найбільшим та найменшим відсотками ПОЛЬСЬКОГО населення

Найбільший відсоток

Найменший відсоток

1. Проскурів 12,83 % 1. Глухів 0,24
2. Шепетівка 11.88 % 2. Старобільськ 0,27
3. Бердичів 7, 44 % 3. Прилуки 0,34
4. Житомир 7,27 % 4. Ізюм 0,38
5. Кам’янець 5,79 % 5. Куп’янськ, Ніжин 0,45

Окружні міста з найбільшим та найменшим відсотками НІМЕЦЬКОГО населення

Найбільший відсоток

Найменший відсоток

1. Запоріжжя 3,97 % 1. Конотоп 0,06 %
2. Мелітополь 1,65 % 2. Глухів 0,07 %
3. Житомир 1,26 % 3. Могилів 0,09 %
4. Одеса 1,25 % 4. Ніжин 0,11 %
5. Маріуполь 1,14 % 5. Шепетівка 0,13 %

У подальшому і кількісний, і національний склад міського населення суттєво змінюється. У 1930-ті роки внаслідок індустріалізації стрімко зростають міста за рахунок, головним чином, сільського населення, яке було переважно українським за своїм національним складом, що вело до зростання відсотку українців у містах та українізації міст у цілому.

Під час Другої світової війни кількість міського населення зменшилася за рахунок бойових утрат, жертв серед мирного населення, евакуації, вивезення працездатних осіб до Німеччини. Внаслідок Холокосту процентний відсоток єврейського населення в українських містах дуже скоротився.

У повоєнні роки населення міст зростало як за рахунок відбудови старих промислових об’єктів, так і спорудження нових, яке велося із залученням трудових ресурсів усіх національних республік СРСР, а також всесоюзних комсомольських будов, що сприяло інтернаціоналізації українських міст.

Ці головні тенденції чітко проявлялися в розвитку нашого міста. Станом на 01.01.1926 р. у Кременчуці (без Крюкова) проживало 57 420 осіб, з яких українці складали 35,7 %, росіяни – 8 %, євреї – 53,83 %, поляки – 0, 84 %, німці – 0,31 %, інші – 0,52 %. За даними Всесоюзного перепису населення 1979 р. у Кременчуці (з Крюковом), мешкало 210 707 чоловік, з яких українці складали 74 %, росіяни – 21 %, білоруси – 5, 1 %, євреї – 2,2 % , цигани – 0, 11%, поляки та татари по 0,1 %. Загалом в 1979 р. в місті проживали представники більше 70 національностей, але вони були представлені дуже малочисельними групами або поодинокими особами.

Кременчуг между двумя войнами

Период развития и строительства с 1922 по 1939 год в фотографиях и документах. Сложный и очень разноплановый период, в загадках которого были предначертаны многие события 20 и 21 века. Тот период, который мы не знаем и не понимаем.

Search

Автор: кандидат мистецтвознавства А.М.Лушакова