Станція переливання крові
Станція переливання крові є спеціалізованим закладом, заснованим на майні спільної комунальної власності територіальної громади Полтавської області і підпорядкованим Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації. Діяльність закладу спрямована на заготівлю крові та її компонентів для задоволення потреб лікувальних закладів міста й прилеглого регіону. Розрахована станція на 40 донацій у день. Заготівля крові становить 4100 літрів на рік. Колектив унікального закладу складають: 8 лікарів, 27 медичних працівників середньої ланки, 12 молодших та 26 інших працівників.
Історичні віхи Кременчуцької СПК
Ще за кілька десятиліть до створення у Кременчуці закладу для забору і переробки донорської крові, у 1935 році із Центрального обласного Ленінградського інституту переливання крові, яким керували А.Н.Філатов та Н.Г.Карташевський, до Кременчука для тяжко хворої жінки, її родичами була доставлена і, вперше у місті, перелита плазма крові. На жаль, компонент крові був застосований надто пізно і його переливання не врятувало життя жінці. Але цей історич-ний факт став початком ери переливання крові та її компонентів у наддніпрянському Кременчуці.
Попередником Кременчуцької станції переливання крові були відділення та пункти переливання крові в лікувально-профілактичних закладах міста. Так, ще у 1936 році почало функціонувати відділення переливання крові у Першій міській лікарні, а у 1965 році — у Третій міськлікарні. Окрім цих структурних підрозділів, було відкрито ще кілька пунктів переливання крові: у 1968 році у 2-й лікарні, а у 1973 році — у міському пологовому будинку. Але в них здійснювався лише забір крові, а її переробка й виготовлення компонентів крові проводилися в Полтавській обласній станції переливання крові, що заважало оперативності лікарів і негативно відбивалося на лікуванні тяжко хворих, особливо в ургентних випадках. Відсутність єдиного організаційно-методичного центру заготовки і переробки крові та необхідність поширення донорства у Кременчуці стали передумовою організації у місті закладу забору й переробки крові.
Враховуючи ці чинники, у 1975 році почала функціонувати Кременчуцька міська станція переливання крові IV категорії, що була розташована по вулиці Бутиріна, у реконструйованих приміщеннях, збудованих у 1922 році, в яких раніше знаходилися дитячі ясла. Затверджено штатний розклад у кількості 47 працівників і план заготівлі крові — 1500 літрів на рік. Характерно, що після введення в дію станції переливання крові, у місті стали більш широко застосовуватися препарати крові, що позитивно вплинуло на терміни й результати лікування хворих. А міський позаштатний хірург Коваленко навіть організував семінар з порядком денним: «Переливання крові та її компонентів — шлях до скорочення перебування хворих на стаціонарному лікуванні».
У процесі розвітку СПК відкриваються її нові виробничі підрозділи. Так, у 1976 році, розпочато виготовлення ізогематоглютинуючих сироваток (зав. лабораторією стандартних сироваток Н.П.Бабенцова), а у 1977 році — виробництво антирезусних сироваток (зав. лабораторією В.В.Зінов’єва). Вперше в області на станції переливання крові, у 1977 році, впроваджено методику визначення у крові донорів HB-антигену з метою виявлення вірусного гепатиту. У 1979 році відкрито лабораторію з виготовлення препарату крові — амінокровіну, а у 1980 році станція перейшла на нову технологію виготовлення освітленого амінокровіну (завідуюча лабораторією Л.Є.Черепанова). Із 1980 року розпочато виготовлення нового на той час препарату «суха плазма», а з 1982 року налагоджено випуск антистафілококової сухої плазми та кріопреципітату (завідуюча лабораторією сухої плазми С.Г.Кремінь). На початку 1988 року відкрита лабораторія діагностики СНІДу (завідуюча лабораторією Г.С.Якубова), а із 2002 року на станції забір крові проводиться за новітньою розробкою — методом плазмоферезу.
Першого січня 2001 року, згідно Бюджетного кодексу України та Закону України про бюджет 2001 року, фінансування станції стало здійснюватися із обласного бюджету, а через чотири роки і майно закладу перейшло до Полтавської обласної ради й станція була повністю підпорядкована Управлінню охорони здоров’я Полтавської ОДА та отримала офіційний статус обласного закладу.
Особистості Кременчуцької СПК
Заклад завжди був і є щедрим не лише на медичні традиції, але й на справжніх фахівців, серед яких Г.С.Якубова, В.В.Зінов’єва, Л.Є.Черепанова, М.Н.Білан, Т.А.Політіка, О.С.Фофанов, Т.М.Соловьйова, А.Л.Кіяшко, Г.В.Гориславець та інші.
Першим головним лікарем працював О.Д.Удальцов (1975-1983 рр.). Його на цій посаді змінила В.В.Зінов’єва (1983-2001 рр.). Із 2001 року й до 2011 року колектив станції переливання крові очолювала Н.М.Бурова. Відтоді на чолі колективу закладу перебуває С.К.Каплата. Вона ж, вперше в історії станції, затверджена і міським позаштаним трасфузіологом управління охорони здоров’я виконкому Кременчуцької міської ради.
Автор: Анатолій Сербін, Радомир Сербін
Фото: Хилинского В. Я. 1995 рік