Хронологическая история Кременчуга в датах и событиях
До возникновения Кременчуга
До возникновения Кременчуга — что происходило на территории будущего Кременчуга и упоминание о Кременчуге как топониме в документах до официальной даты возникновения — 1571 года
Конец 12 века — 1223 год — Период датирования древнерусского жилья, обнаруженного археологами на территории исторического центра г.Кременчуга
1395-1399 и 1420г.г. — Не подтвержденные данные о крепости Кременчуг великого литовского князя Витовта, а также появление топонима, который больше не исчезал
1540г. — Претвич, сообщая о своих походах против татар, указывает что он «с дружинниками своими стерег их у бродов, под Кременчугом»
1550г. — Ведомости Михайлона Литвина, в которых он указывает на опасность нашествия татар и настаивает на необходимости создания военных постов у удобных переправ через Днепр в том числе в Кременчуге.
1552г. — Упоминание о угодьях Кременчугских в описаниях Черкасского и Каневского замков
1556-1559г. — Упоминание в русской летописи в связи с походом Матвея Ржевского (Дьяка) и Д.Ф.Адашева против крымских татар, о том что около Кременчуга в устье Псла была обустроена временная верфь, на которой русские воины под руководством казацких мореходов быстро построили около сотни больших казацких «чаек».
1561 год — Битва при г. Пивихе где черкасский староста кн. Михайло Вишневецкий разбил татарский отряд. В битве принял участие и кн.Дмитрий Вишневецкий (Байда)
1571 год основания Кременчуга
1571 год основания Кременчуга является символической датой. Связана она вероятней всего с первым походом — объездом новых границ Короны Польской по Люблинской унии 1569 года коронного гетмана Юрия (Ежи) Язловецкого. Генеральный обозный Григорий Свирговский при короле Сигизмунде-Августе заложил крепость против турок в урочище Кременчуг. Однако по утверждению Боплана эта крепость построена не была. Эту дату сделала популярной хроника М.Бельского.[1]
На самом деле археологические находки в историческом центре Кременчуга дают основание утверждать, что Кременчуг был основан как минимум в конце 12 века как древнерусское поселение в удобном месте для переправы через Днепр.
1572-1764 г.г.
КРЕМЕНЧУГ В ВРЕМЕНА КАЗАЧЕСТВА 1572-1764 годы
1589-1595г.г. — Кременчугский уход находится в собственности шляхтича с Киевщины Яна (Ивана) Ближинского
1590 год — план королевского правительства построить замок в Кременчуге как центр козачества, которое должно было перебраться сюда из Запорожья
04.08.1591 — Универсал короля Сигизмунда III о строительстве деревянной крепости в урочище Кременчуг для охраны южных рубежей.(04.08.1591 по нов. ст. или 25.07.1591 г. по Юлианскому календарю. Далее даты указаны по Григорианскому календарю, то есть по новому стилю.)
12.06.1594 — Эрих Лясота сделал запись в своём дневнике о старом земляном замке или городище Кременчуг.
1610-1611 г.г. — Возможная попытка основать поселение (городок) на месте Кременчуга
1625 год — Куруковская битва между казаками и правительственными войсками Речи Посполитой у оз.Куруково (вероятней всего на территории современной окраины Крюкова и заповедника Белецковские плавни) Точное место битвы на сегодня не определено. Первое упоминание о территории Крюкова.
1633 год — Территорию Кременчуга получил в владение шляхтич Стефан Рудской
1635 год — Г.Боплан чертит план крепости, которую надо построить в Кременчуге
1636 год — Кременчуг указан в люстрации 1636 года как незаселенная местность Стефана Рудского
1637 год — основание Кременчуга Стефаном Рудским уже как администратором киевского воеводы и подканцлера коронного Томаша Замойского. Начало долгой борьбы за владение городом с участием Вишневецких, Конецпольских, Потоцких и Немиричев.
02.03.1638 — Повстанцы под руководством Якова Острянина и Карпа Скибана заняли Кременчуг. Один из полевых командиров повстанцев — кременчужанин Рипка
1643 год — основание коронной таможни в Кременчуге
1645-1647 г.г. — локальная война за кременчугские земли между магнатами С.Потоцким и Ю.Немиричем.
1648 год — Кременчуг становится сотенным городом Чигиринского полка
июль 1657 года — попытка антигетьманского восстания запорожцев в Кременчуге. Быстро придушена Б.Хмельницким
1657 год — создание правительством Речи Посполитой отдельной административной единицы — Кременчугского староства. Формально оно будет существовать до 1710 года, титулярно до начала 19 века.
1658 год — гражданская война на Левобережье. Преимущество сторонников Виговского на кременчугских землях
4 июня 1659 года — привилей польского короля Яна-Казимира «королевскому мисту» Кременчугу
1661 год — создание Кременчугского полка. Существовал ориентировочно до 1666 года
15.10.1661 Прошение кременчужан про вывод «мозырцев»
1161-1662 г.г. — «война берегов» жестокие бои за владение Кременчугом. Нахождение в Кременчуге большого российского гарнизона
03.07.1662 Восстание казаков на стороне Юрия Хмельницкого против признания Москвы. Ввод в город 2000 казаков Чигиринского полка. Восстание подавлено.
октябрь 1663 год — Восстание козаков против Гетьмана Брюховецкого. за оказаное сопротивление Кременчуг был сожжён.
1663-1680г.г. — период практических безпрерывных боевых действий на кременчугских землях. Ликвидация Кременчугского полка, опустошение Правобережья и переход Левобережной части кременчугских земель в подчинение Лубенского, Миргородского, Полтавского казачьих полков
25.08.1674 Размещение в Кременчуге Полтавского полка.
1680-1690г.г. — налаживание приграничной жизни и первые попытки вернуть Правобережье. Доминирование среди кременчугских жителей гетьманских компанийцев и стрельцов миргородского полковника.
начало 1696 года — большой татарский налет на Кременчугские земли, осада Келеберды, бой под Говтвой.
1700-1705 г.г. — новая граница с Турцией делает законными права казаков на кременчугском правобережье. Восстановление Крылова, наиболее вероятное появление первых жителей Крукова (Крюкова)
1709 год — последствия Полтавской битвы между Россией и Швецией. Опустошение Келеберды и Переволочни.
1710 год — документально подтвержденное появление первых постоянных жителей Крукова (Крюкова)
декабрь 1711-весна 1712г. — новые требования к населению Правобережья перебраться на левый берег. Очередное разрушение Крылова
1720 год — налет казаков пограничных сотен Миргородского полка с целью противодействия расширению польской власти ниже р.Тясмин. Первое упоминание о российской заставе в Кременчуге
1728 год — первое упоминание о Глобино
1725-1732 годы — новая попытка чигиринских старост расширить польские владения за р.Тясмин. Попытка установления своей власти над Круковым (Крюковым)
1732 год — основание Кириловской слободы (Нового Крилова) на российском берегу р.Тясмин и создание новой казацкой сотни Миргородского полка. Юридически это будет признано только в 1744 году.
1735-1739 годы. Русско-турецкая война. Усиление значения Кременчуга как тыловой базы российской армии
1736-1738г.г. — вооруженные столкновения польских войск с гайдамаками на территории Чигиринского староства
15 февраля 1739 года — последнее вторжение татар на кременчугские левобережные земли и их разгром казаками миргородского полковника В.Капиниста в бою под Власовкой и Городищем
1740 е года — широкомасштабная колонизация Правобережья. Развитие Крукова (Крюкова) Камяных Поток, Онуфриевки, Усивки (Александрии)
1743 год — завершение строительства Покровской церкви в Крукове (Крюкове) — первой крюковской церкви
1748 год — последний ремонт и обновление Кременчугской крепости
1749-1750г.г. — усиление гайдамацкой активности на Правобережье. Деятельность гайдамацкого предводителя Мамая (так называемая мамаевщина)
1752 год — решение о создании Новой Сербии и отведение правобережной части кременчугских земель под поселения Пандурского полка.
12.09.1750 Заложена Спасо-Преображенская церковь.
10.10.1754 Основана в Кременчуге Российская императорская таможня .
06.09.1764 — Кременчуг присоединился к Новоросийской губернии.
Посмотреть статьи на тему «Кременчуг в времена казачества 1572-1764г.г.»
1764-1796 г.
1764-1796 г. НОВОРОССИЙСКИЙ «ЗОЛОТОЙ ВЕК» КРЕМЕНЧУГА
06.09.1764 — Кременчуг присоединился к Новороссийской губернии.
26.03.1765 — в Кременчуге по докладу генерал — порутчика Мельгунова была размещена губернская концелярия и Кременчуг стал губернским городом.
06.04.1765 — Кременчуг становится центром Новороссийской губернии.
1769 год — начало работы Почтовой службы в Кременчуге. Учреждается первая почтовая станция и первый маршрут: Кременчуг-Запорожская Сечь
1770 год — В городе Кременчуг была основана труппа актеров-аматоров.
04.1784 — в городе было большое торжество по случаю открытия наместничества.
30.05.1784 — Эпидемия чумы. Гости съезжались на трёхдневное торжество.
26.02.1785 -Закончен карантин.
1786 год — начальницей Кременчугского Женского училища назначена княжна Елизавета Хилкова.
11.05.1787- Приезд Екатерины II.
Май 1788 года — В Кременчуге построено 100 фрегатов.
11.05.1789 Ровно через 2 года после визита Екатерины II, ею издан указ от 11.05.1789 нов. ст. о присоединении Кременчуга к Градижскому уезду, так как очень большое наводнение вынудило перенести административный центр в другое место.
1789 году в следствии пожара сгорел дворец построеный к приезду Екатерины II в Кременчуге князем Потёмкиным.
1791 год — Построен чугунный и оружейный завод в Кременчуге.
31.01.1791 Стачка на судостроительной верфи. Недовольство задержкой заработной платы. Три купца отвлекли более 100 человек от работы.
28.08.1796 — Крюков причислен к Кременчугу.
1796-1861 г.
1796-1861 г. ПОЛТАВСКИЙ ДОКАПИТАЛИСТИЧЕСКИЙ ПЕРИОД
27.09.1798 — разрешено евреям учавствовать в городских выборах и назначать их на должности.
1798 год — Сад построеный Потёмкиным к приезду Екатерины II переходит во владение Городской думе.
1801 год — начато строительство Соборно — Успенской церкви. Начало строительство городской думы. Окончено строительство в 1803 году. 1802 год — Кременчуг приписан к Полтавской губернии.
10 апреля 1803 года день рождения площади Победы в Кременчуге. Александр I «Высочайше конфирмовал», то есть утвердил план нового уездного центра Полтавской губернии — города Кременчуг
23.06.1803 — Крюков причислен к ведомству Кременчугской городской полиции.
1805 год — Открыто поветовое училище и приходская школа. Подвиг берегового смотрителя Лужинского и атамана Щербаченки, спасших от утопления 29 человек.
1806 год — В городе Кременчуг был сформирован Кременчугский полк.
1809 год — Открытие Кременчугской фабрики по изготовлению ткани. Владелец немецкий колонист Гелицер.
1812 год — Основан кожзавод немецким фабрикантом Рупрехтом. Учреждена лесная застава в Кременчуге.
1816 год — на Александровской площади в городе Кременчуг был построен Успенский собор.
17.05.1817 — Крюков по всем частям правления присоединён к Полтавской губернии.
1820 год — наводнение в Кременчуге
1828 год — Общество немцев открыло на улице Весёлой Лютеранскую церковь. В Кременчуге учрежден временный госпиталь на 300 человек. Большой пожар в Кременчуге.
1830 год — Закрыт временный госпиталь в Кременчуге
1831 год — Основано Кременчугское лютеранское однокласное училище при Лютеранской церкви. Принято решение о сборе с судопромышленников и торговцев солью в Кременчуге и Крюкове.
1834 год — Открыто Кременчугское однокласное городское приходское училище. Большой пожар в Кременчуге.
1837 год — Повелено определить в Кременчуге городского архитектора. Замощена камнем Торговая площадь в Кременчуге.
1838 год — Пожар в Кременчуге.
1839 год — Запрещено строительство в черте города строений с соломенной крышей. В Кременчуге построен тюремный замок.
1841 год — построена фабрика агрономических орудий помещиком Потёмкиным.
1842 год — В Кременчуге основана первая табачная фабрика. Постройка первых 10 полицейских будок в Кременчуге.
1843 год — город Кременчуг посетил Т.Г. Шевченко.
1844 год — На механическом заводе в городе Кременчуг была запущена первая паровая машина.
1845 год — Наводнение в Кременчуге
1846 год — Приказано постройку кузниц производить только за речкой Рудой.
1847 год — В Кременчуге появилась станция по спасению утопающих. Принимается решение о постройке постоянного моста в Кременчуге через Днепр.
18.07.1848 — Пожар. Сгорело 350 домов.
1852 год — Учрежден общественный банк в Кременчуге.
1853 год — Пожар в Кременчуге.
1854 год — открыта больница при Кременчугском тюремном замке.
1855 год — Пожар в Кременчуге. Построена Большая синанога на капитал, собранный еврейским сообществом.
1856 год — Основано Крюковское 1 городское однокласное начальное народное училище.
1858 год — обустраивается пароходная пристань в Кременчуге
1859 год — К.И.Бер наследник немецких колонистов открыл «Садовое заведение» в самом Кременчуге и розсадник («питомник») возле села Песчаное.
1861-1900 г.
1861-1900 г. ДОРЕВОЛЮЦИОННЫЙ КРЕМЕНЧУГ
1862 год — введен обязательный сбор со всех проходящих судов в пользу Кременчуга и Крюкова.
1865 год — учреждена касса для бедных в Кременчуге.
13.03.1866 Открыта женская гимназия.
1868 год — открытие евреями в Кременчуге молитвенного дома Хабад.
1870 год — Построен локальный водопровод железнодорожной станции Кременчуг с водозабором из Днепра. Вода очищалась песчаными фильтрами и накапливалась в водонапорной башне на привокзальной площади
01.09.1870 Открыто движение железнодорожных поездов на участке Кременчуг-Полтава длиной 113,3 км.
27.09.1871 — Открыта Городская Управа.
07.04.1872 — Торжественный пуск и освящение железнодорожного моста через реку Днепр.
1873 год — Начато строительство артиллерийских складов, в которых предполагалось сосредоточить все военные артиллерийские запасы Одесского округа. Основано Кременчугское Александровское реальное училище. Еврейская богодельня преобразована в больницу.
1874 год — в Крюкове построены Вагоноремонтные мастерские. Первым инженером был немец К.К.Шенейн.
апрель 1874 год — начал действовать локальный водопровод с водозабором из Днепра в паровозном депо и вагоноремонтных мастерских на станции Крюков
1874 год — предприниматель Добуа предложил городу свои услуги по строительству и обслуживанию централизованного водопровода на условиях концессии.
1875 год — основано Кременчугское 1 начальное народное для лиц обоих полов училище. Основано Кременчугское женское начальное народное училище. Основана Кременчугская еврейская Талмудь-Тора.
1875 год — построено здание пассажирского вокзала станции «Крюков на Днепре».
1875 год — Лондонский торговый дом «Гардлестон и К» предложил постороить в Кременчуге водопровод с передачей его в концессию на 50 лет.
1876 год — преобразована из прогимназии — Кременчугская женская гимназия.
29.04.1877 — Большое наводнение, отмеченное на скале у Речного вокзала.
1877 год — преобразовано из уезного училища — Кременчугское трёхкласное городское училище. Основано Кременчугское однокласное начальное еврейское мужское училище.
1877 год — наводнение в Кременчуге
1879 год — Начало деятельности химико-формацептической лаборатории «Снапир и сыновья», которая изготовляла лекарства и порошки.
1879 год — в Кременчугской земской больнице вместо 5 шахтных колодцев сделали один усовершенствованный с паровым насосом и фильтрами для воды. Деревянные канализационные трубы были заменены на керамические.
1881 год — Основано Крюковское 2 городское однокласное начальное народное училище.
1881 год — рабочими железнодорожных мастерских впервые в Кременчуге была проведена забастовка.
1883 год — сооружены первые очистные сооружения в Кременчуге — камяный на цементе сборный резервуар для сточных вод больницы за ее территорией
1883 год — по приглашению Полтавского губернского земства магистр геологии и минералогии Гуров произвел системные исследования геологии Полтавщины в том числе и в р-не Кременчуга
1884 год — был избран Кременчугским городским головой Дыздарев Александр Филиппович
1884 год — Кременчугская городская дума утвердила условия, которым должен соответствовать проект городского водоснабжения
1887 год — Немецким акционерным обществом построен пивоваренный завод «Новая Бавария». Построена конно-железная дорога в Кременчуге.
1888 год — Основано Кременчугское 2 начальное народное для лиц обоих полов училище. Открыт впервые в городе Кременчугский городской ломбард.
1891 год — открыта первая официальная еврейская ремонтная мастерская.
1892 год — инженер Енш А.К. представил проекты водопровода с водозабором из Днепра и канализации в Кременчуге в городскую думу.
1893 год — проект водоснабжения Кременчуга инженера Енш А.К. признан лучшим и принят в работу.
31.01.1893 года — В помещении городской думы открыта городская общественная публичная библиотека с кабинетом для чтения.
20 февраля 1898 года — согласно Циркуляра главного штаба №76 от 05 марта 1898 года открыт Кременчугский местный лазарет на 150 коек.
1899 год — в Кременчугском военном госпитале построен собственный водопровод с водозабором из Днепра и локальная канализация с очисткой сточных вод
1899 год — В городе Кременчуг был запущен первый электрический трамвай.
1900-1921 г.
1900-1921 г. В ОГНЕ РЕВОЛЮЦИЙ И ВОЙН
1904 год — основана фельдшерско-акушерская школа в г.Кременчуг.
1904 год — заведующий военно-аптечного склада В.Д.Иосифов впервые выполнил обширное химико-физическое и бактериологическое исследование вод в р-не Кременчуга и сделал доклад Кременчугскому обществу врачей и гласным городской думы
31.10.1905 — Митинг в здании народной аудитории по поводу царского манифеста от 17.10.1905 г. Казаками ранено ~ 100 чел., 1 убит.
22.12.1905 — в городе Кременчуг был издан первый номер газеты «Известия Совета рабочих депутатов города Кременчуга и посада Крюкова».
25.12.1905 — Всеобщая забастовка.
Декабрь 1905 года — в городе Кременчуг был основан Совет рабочих депутатов.
1907 год — эпидемия холеры в Кременчуге
1909 год — принято решение для водоснабжения Кременчуга использовать бруклинские скважины на Песчаной горе, начато их бурение и осенью первая разведывательная скважина дала самотоком качественную воду в глубины 42 метра.
март 1910 года — после тщательной проверки воды из разведывательной скважины на Песчаной горе началась ее пробная откачка и отпуск населению через водораспределительную будку на Ярмарочной площади. Эта дата считается датой появления водопровода в г.Кременчуг
22 августа 1910 год — император Николай второй своим указом утвердил постановление Совета Министров о предоставлении облигационного кредита Кременчугу в размере 500 тыс. рублей для сооружения водопровода
14.09.1914 года — начало занятий в семикомплектном (семь профилей) народном училище.
12 апреля 1914 года — зажглись 11 электрических фонарей на Херсонской улице в Крюкове.
27.06.1915 года — торжественное освящение и поднятие крестов в день Троицы в Троицкой, вновь отстроенной церкви.
07.11.1916 Бунт солдат. Освобождение арестованных. Разгром казарм. Участвовало ~ 780 чел.
16.03.1917 Демонстрации. Известие о революции пришло на следующий день, а была она в Петрограде 8-12 марта нового стиля.
22.01.1918 Установлена власть Советов, но это своеобразная трактовка власти, так как принимал в этом непосредственное участие Петлюровский полк свободы.
08.02.1918 Через 17 дней войска вытеснили петлюровцев и восстановили власть большевиков.
25.03.1918 года — немецкие кайзеровские войска вошли в город.
сентябрь-октябрь 1918года — эпидемия холеры в Кременчуге
30.11.1918 года — установлена власть Директории. Трудовой совет рабочих, крестьян и трудовой интеллигенции без участия помещиков и капиталистов.
19.05.1919 года — григорьевцы выбиты из Кременчуга. Восстановлена Советская власть.
20.12.1919 Под натиском Красной Армии деникинские войска оставили город.
18.06.1920 Выселение буржуазии из Кременчуга в Крюков.
27.08.1920 Революционный суд над меньшевиками 27 и 28 августа 1920 г. Приговор: пять лет лишения свободы.
15.09.1921 года — впервые после Гражданской войны засияли электрические лампочки.
1921-1941 г.
1921-1941 г. МЕЖДУ ДВУМЯ ВОЙНАМИ
15.09.1921 Впервые после Гражданской войны засияли эл. лампочки.
1922 год — создана школа фабрично-заводского ученичества, позже училище №26.
02.10.1922 Кременчугский губернский исп. комитет ликвидирован. Кременчугская губерния разделена на территории, принадлежащие Полтавской, Днепропетровской и Киевской губ.
1925 год — Начала работу Кременчугская кондитерская фабрика.
19.04.1925 — Городской парк в этом году становится железнодорожным. В день Пасхи в 8 часов утра устраивается первый воскресник, на который пришло более 200 чел.
02.05.1928 — Открытие стадиона им.Первого мая (теперь стадион Дормаш).
1926 год — создана Кременчугская трикотажная фабрика
1927 год — В Кременчуге открывается автобусное пассажирское сообщение, взамен трамвая, возродить движение которого после остановки в 1917 году не удалось.
1928 год — основана фабрика художественных изделий
1929 год — Создана еврейская общественная организация «Гезкульт».
1930 год — Крюковские вагоноремонтные мастерские были реконструированы в вагонный завод
1931 год — создано педагогическое училище в Кременчуге.
1 октября 1932 год -на вагонном заводе впервые в СССР был сооружен 60-ти тонный четырехосный полувагон.
1935 год — в Кременчуге была создана мастерская по ремонту обуви, на её основе выросла обувная фабрика.
01.09.1936 — Открытие Крюковской школы №9.
1941-1943 г.
1941-1943 г. КРЕМЕНЧУГ В ОГНЕ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ
1941-1943 год — хронология событий. Почитать статьи. Посмотреть больше фото
22.06.1941 — 21-го июня выпускной вечер в школах. А утром 22-го война! В 11:30 выступление Молотова по радио о начале войны.
11.07.1941 — В ночь с 10 на 11 июля 1941 года немецкие самолёты бомбардировали Днепровский мост. Связь с правым берегом оборвалась.
06.08.1941 — Дивизия народного ополчения вступила в бой с разведывательными частями гитлеровцев.
10.08.1941 — Фашистские войска заняли первую станцию ЮЖД — Крюков-на-Днепре
19.08.1941 — Оборона города Кременчуга положена на 297-ю стрелковую дивизию 38-й армии.
08.09.1941 — Кременчуг оккупирован немецкими войсками.
11.1941 — Арестован Кременчугский бургомистр Синица-Верховский, который помогал евреям спастись от уничтожения, вскоре он был казнён.
05.05.1942 — Наибольшее наводнение за время наблюдений с 1877 года по данным Кременчугского водомерного поста.
05.05.1943 — Бомбовые удары Советской авиации по складам горючего в железнодорожном парке. «Зрелище было жуткое!!».
09.05.1943 — Бомбовые удары Советской авиации по складам горючего в железнодорожном парке. «Зрелище было жуткое!!».
28.09.1943 — Немецко-фашистские войска оставили город. Последними были факельщики. Большая часть города сгорела. Нагорная часть уцелела.
29.09.1943 — Советские войска освободили Кременчуг. Москва салютовала войскам, освободившим Кременчуг 12 залпами из 124 орудий
24.10.1943 — После освобождения Кременчуга от немецко-фашистских захватчиков в Кременчуг пошёл первый поезд.
25.11.1943 — Освобождение Крюкова на Днепре от немецко-фашистских захватчиков.
1943-1954 г.
1943-1954 г. Восстанавливая разрушенный Кременчуг
1943-1954 г. Восстанавливая разрушенный Кременчуг. Почитать статьи Посмотреть больше фото
1944 год — Крюковский машиностроительный техникум принял первых учащихся.
31 августа 1945 года Наркоматом Путей сообщения СССР принято решение о строительстве в Кременчуге механического и мостового заводов
27 сентября 1945 года Кременчугский Городской Совет депутатов трудящихся вынес постановление об отводе земельного участка под строительство завода Главмостостроя НКПС
июнь 1946 года — заложен первый кирпич в фундамент кузнечного цеха Кременчугского мостового завода
1946 — в Почтовом сквере в городе Кременчуг восстановлен памятник «Борцам за власть Советов».
15.05.1946 После необходимого восстановления железнодорожный вокзал был принят в эксплуатацию.
04.08.1946 Массовое гуляние и спортивный праздник на стадионе в Городском парке, который уже называется «Парк железнодорожников».
06.11.1946 Торжественное открытие восстановленного методом народной стройки здания железнодорожного вокзала в Кременчуге.
1949 в дворце культуры завода мостового завода в городе Кременчуг был основан хор.
1951 год — открыт Педагогический мемориальный музей А.С.Макаренко.
1954 год — открылась школа фабрично-заводского обучения №11.
1955-1991 г.
1955-1991 г. К ПОБЕДЕ КОММУНИЗМА
1955-1991 г. К ПОБЕДЕ КОММУНИЗМА
1956 год — КВСЗ начал выпуск вагонов на роликовых подшипниках (впервые в практике Отечественного вагоностроения)
Май 1956 года — Кременчугский мостовой завод (КрАЗ в будущем) передан Министерству тракторного и сельскохозяйственного машиностроения и реорганизован в Кременчугский комбайновый завод
июль 1956 года — Кременчугский комбайновый завод выпустил первые 10 кременчугских кукурузоуборочных комбайнов КУ-2А
24 октября 1956 года — Кременчугский комбайновый завод выпустил 1000-й кукурузоуборочный комбайн КУ-2А
17 апреля 1958 года — Постановлением ЦК КПСС и Совета Министров СССР было принято решение о создании на Украине завода по производству большегрузных автомобилей на базе Кременчугского комбайнового завода
10 апреля 1959 года — на Кременчугском автомобильном заводе собраны первые два автомобиля-самосвала КрАЗ-222 «Днепр»
1959-1960 — в городе Кременчуг была введена в эксплуатацию городская гидроэлектростанция.
30 апреля 1960 года — КрАЗ выпустил первые автомобили на экспорт
1961 год — Основан Кременчугский Колесный завод
Январь 1961 года — создан Трест «Кременчугнефтехимстрой»
29.04.1961 Первая отливка нового чугунолитейного цеха завода Дормаш
1962 год — Создан Кременчугский экспериментальный завод комунального оборудования.
Август 1962 года — вступил в строй завод железно-бетонных шпал.
1963 год — с конвейера Кременчугского автомобильного завода сошел 25-тысячный КрАЗ
24 мая 1963 года — ложная информация о аварии на Кременчугской ГЭС — паника в городе из за ошибки во время учений гражданской обороны.
1965 год — Основан Сталелитейный завод в Крюкове.
1965 год — создан домостроительный комбинат
Октябрь 1965 года — на Кременчугском автомобильном заводе выпущен 50-тысячный автомобиль
1966 год — в городе Кременчуг было начато строительство городского дворца культуры имени Г.И. Петровского.
1966 год — основан Трест «Кременчугжелезобетон»
24.06.1966 В Кременчуг прибыл первый эшелон нефти для нефтеперерабатывающего завода.
20 июля 1966 года — введена в строй первая очередь нефтеперерабатывающего завода
1967 год — на Кременчугском автомобильном заводе пошел в серию легендарный покоритель бездорожья – полноприводный автомобиль-вездеход КрАЗ-255Б, который в народе прозвали «Лаптежник»
21 октября 1967 года — Кременчугский автомобильный завод стал победителем социалистического соревнования и в честь 50-летия Великой октябрьской социалистической революции награжден Почетным знаменем ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, Совета Министров СССР и ВЦСПС.
19.01.1968 Начал работать городской радиоузел.
27 марта 1968 года — приказом Министра автомобильной промышленности Кременчугскому автомобильному заводу присвоено имя « 50-летия Советской Украины». Теперь — Кременчугский автомобильный завод имени 50 летия Советской Украины
30 декабря 1968 года — выпущен 100-тыс. автомобиль КрАЗ
конец 1960-х начало разработки инженерно-переправочных средств в рамках проектно-конструкторской темы «Волна» коллективом СКБ инженерно-переправочных средств Крюковского вагоностроительного завода (КВСЗ) под руководством главного конструктора Е. Е. Ленциуса.
1970 год — Завод «Дормашина» награжден орденом Трудового Красного Знамени.
Декабрь 1970 года — Сталелитейный завод дал первую плавку стали.
22 января 1971 года — за досрочное выполнение пятилетнего плана и успешное освоение новых грузовых автомобилей Кременчугскмий автомобильный завод имени 50 летия Советской Украины награжден орденом Ленина
5 ноября 1971года — в городе Кременчуг был установлен памятник В.И. Ленину.
1972 год — В Кременчуге создан Всесоюзный научно-исследовательский проектно-технологический институт вагоностроения (ВНИПТИВ).
1972 год — география продаж автомобилей КрАЗ расширилась до 40 стран мира
30.12.1972 Открытие городского дворца культуры им. Петровского.
1974 год — КВСЗ награжден орденом Октябрьской революции
1974 год — на конвейер Кременчугского ордена Ленина автомобильного завода имени 50 Советской Украины поставлен автомобиль нового, третьего поколения КрАЗ-260
1974 год — на КВСЗ был построен первый прототип колесной понтонно-мостовой машины ПММ (ПММ-1), ставшей основой уникального самоходного понтонного парка СПП.
1975 год в городе Кременчуг был основан Автозаводской район.
1975 год — с конвейера Кременчугского ордена Ленина автомобильного завода имени 50 Советской Украины сошел 250 000-й автомобиль
1975 год — Основан Крюковский район.
15 января 1976 года — создано производственное объединение «АвтоКрАЗ», в состав которого вошли восемь заводов
1977 год — открыт памятник И.Ф.Котлову в сквере у клуба вагоностроителей
1978 год — создан совхоз «Цветы Кременчуга»
14 декабря 1980 года — за оказанную помощь Вьетнаму Кременчугский завод награжден орденом Дружбы народов Вьетнама.
27.05.1981 Пожар на нефтеперерабатывающем заводе. 47 пожарных машин, пожарный поезд, дополнительные силы из Киевской, Днепропетровской, Черкасской, Харьковской обл., из Кривого Рога и Херсона. Потушен 29.05.1981 в 19:00. Личного состава > 300 чел.
20 июня 1982 года — сдан первый пусковой комплекс завода белково-витаминных концентратов.
27 апреля 1984 года — из ворот производственного обьединения «КрАЗ» вышел полумиллионный большегрузный автомобиль.
1985 год — в городе Кременчуг было построено здание речного вокзала.
26.03.1989 — первые, приближённые к демократическим, выборы народных депутатов в Верховный Совет СССР.
23.04.1989 — повторные выборы народных депутатов в Верховный Совет СССР .
27.10.1989 Открытый молодёжный фестиваль юмора и песни с 27.10.89 по 29.10.89 г. Участие нескольких коллективов из разных городов Украины (Мариуполь, Хмельницкий, Днепропетровск и другие города).
24.08.1990 Кременчуг 1-й город Левобережья Днепра, который поднял сине-жёлтый флаг перед зданием городского совета.
1991-2013 г.
1991-2013 г. В независимой Украине
24.08.1990 года. Кременчуг 1-й город Левобережья Днепра, который поднял сине-жёлтый флаг перед зданием городского совета.
21.09.1991 года Утвержден флаг города Кременчуг, в основу которого были положены символика и цвета городского герба.
Март 1992 года — создано общество еврейской культуры «Лехаим».
Март 1993 года — с конвейера КрАЗ сошел 750-тысячный автомобиль
1993 год — КрАЗ награжден международными наградами — Аркой Европейской Международной Звезды, Европейским призом за качество
23.07.1995 в 10:40 разбойное нападение в ювелирном отделе магазина «1000» мелочей.
1996 год — создана Холдинговая Компания «АвтоКрАЗ» в форме открытого акционерного общества на базе производственного обьединения Автокраз. В ее состав вошли девять машиностроительных предприятий
23.06.1997 год — 8:00 разбойное нападение на Кременчугском главпочтампе. Украдены деньги, предназначенные для выплаты пенсий
29.03.1998 год Выборы народных депутатов в Верховную Раду и мэра города. 22.04.1998 Полтавский областной суд аннулировал избрание Ивана Пономаренко мэром города.
09.07.1998 год От шаровой молнии пожар на нефтеперерабатывающем заводе. Значительные убытки.
13.07.1998 год 13 членов комиссии (В.Шлепин — глава) вынесли решение: новые выборы и непризнание итогов голосования на двух избирательных участках.
25.10.1998 год День выборов. Мэром города избран Олег Надоша.
30.05.1999 год Осквернение Реевского кладбища.
20.12.1999 год Ввод на АТС-7 дополнительных номеров на «7», то есть «77».
14.04.2000 год. Сессия городского совета «сняла» мэра города — Олега Надошу.
31.10.2001 год. Отключили воду на три дня из-за того, что проржавела труба на водозаборе во Власовке.
2002 год — на Международном автосалоне «SIA’2002» автомобиль КрАЗ-7133С4 — продукция Кременчугской ХК АВтокраз — признан лучшим грузовым автомобилем стран СНГ
19.12.2002 год — Пожар на вокзале станции «Крюков на Днепре». Вокзал был построен в 1875 году. Пожар гасили 7 пожарных машин, 40 человек спец. состава и пожарный поезд со станции Кагамлыцкая. Сгорело 30 м2 служебных помещений. 150 м2 крыши. Убытки составили 20 тысяч гривен. Здание вокзала было самым старинным на Южной железной дороге. Оно пережило войны, но не выдержало человеческой халатности.
2003 год — ХК Автокраз открыла сборочное производство автомобилей КрАЗ во Вьетнаме и России
Ноябрь 2003 год — на ХК Автокраз освоено производство автомобилей с двигателем, отвечающим требованиям Евро-2
11.01.2004 год — Пожар на табачной фабрике. Полностью сгорело административное здание — одно из старейших зданий Кременчуга, на котором была отметка об уровнях воды при наводнениях. Сигнализация сработала в 0 ч. 58 мин.
2004 год — ХК Автокраз выигран крупнейший в истории «КрАЗа» тендер на поставку в послевоенный Ирак более 2000 КрАЗов
19.04.2004 год — В Кременчуге поставлен памятник Тарасу Григорьевичу Шевченко в Приднепровском парке.
Август 2004 год — в Москве на Международной автовыставке «Мотор шоу-2004» автомобиль-шасси КрАЗ-7140Н6 (8х6) производства ХК Автокраз признан победителем в номинации «Лучший внедорожный грузовик»
29.10.2004 год — система управления качеством ХК Автокраз сертифицирована на соответствие требованиям международного стандарта ISO 9001:2000
21.11.2004 год — Второй тур выборов президента Украины. Автобусы с иногородними …
Август 2005 год — самосвал КрАЗ-65033 признан «Лучшим внедорожным грузовиком МИМС-2005» на выставке в Москве
Январь 2006 год — с главного конвейера ХК Автокраз сошел 800-тысячный КрАЗ-6446, который был подарен Президенту Туркменистана Сапармурату Ниязову
26.03.2006 год — Выборы народных депутатов в местные советы и в Верховную Раду Украины. Время с 7.00 до 22.00. Избрание мэра города.
Ноябрь 2006 год — КрАЗ-65055-066 производства ХК Автокраз признан лучшим специальным автомобилем года в России в рамках конкурса «МАФ-2006: Лучший автобус года. Лучший грузовик года»
17.06.2008 год — На вокзале станции Кременчуг касса № 9 начала работать для выкупа билетов, заказанных через сеть Интернет. Таким образом Кременчуг стал вторым городом Украины после Харькова с подобной возможностью.
29.09.2008 год — Реконструкция Аллеи Героев Советского Союза.
16.02.2009 год — Открыта памятная доска С.Коваленко — знаменитому командиру подводной лодки Щ-403. Доска установлена на стене общеобразовательной школы №1.
17.07.2009 год — Открыто памятную доску заслуженому врачу Украины, почётному гражданину города В.Т.Федько (автор В.Волкова) .
29.07.2009 год — Установлено скультуру «Щука» в Приднепровском парке (автор В.Максименко). Скультура сделана на деньги благотворительного фонда «Джерело Днепра».
2009 год — на ХК Автокраз создан первый опытный образец нового перспективного автомобиля КрАЗ С20.2 с компоновкой «кабина над двигателем»
19.06.2010 год — Вертолёт АК-1-3 совершил аварийную посадку на водную поверхность Днепра. Инструктор и курсант Кременчугского лётного колледжа живы.
05.07.2010 год — Кременчугскую табачную фабрику возглавил японец.
26.07.2010 год — В Кременчуге с официальным визитом находился кмэт, а по нашему так просто мэр, болгарского города-побратима Свиштова — Станислав Благов
28.07.2010 год — Мэр Кременчуга Николай Глухов стал регионалом.
21.09.2010 год — Торжественно открыли памятник «Гонг мира», подарок из Индонезии, Гонг мира представляет собой огромный диск весом 150 килограммов. Его орнамент — это маленькие флажки разных стран мира, а также графическое изображение основных религий на Земле. Обошёлся он Кременчугу в 1 млн. грн.
2011 год — ряд сотрудников ХК Автокраз отмечены Государственной премией в области науки и техники. Указом Президента Украины за весомый личный вклад в создание и развитие конструкции автомобилей КрАЗ специального назначения работникам Холдинговой Компании «АвтоКрАЗ» присуждена премия в области науки и техники.
2014-по настоящее время
2014-2022. На пути в Европу
2014 года по 2022 — хронология событий
24.02.2022 — Войска РФ пересекли границу Украины на территории Черниговской, Сумской, Харьковской. Донецкой, Луганской, Запорожской, Херсонской областей.
06.04.2022 — Первый ракетный обстрел Кременчуга. Разрушен Кременчугский НПЗ.
2022 хроника войны
2022 хроника неоголошиной війни
24 лютого о 5.00 Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і назвала це «спецоперацією». Війська РФ перетнули кордон нашої країни одразу у кількох областях. О 6.55 у Кременчуці почали вити сирени. О 7.05 все повторилося. Близько 8.00 у Кременчуці утворилися черги на АЗС, у магазинах, аптеках та біля банкоматів. У місті відкрили бомбосховища. Почали прибувати перші вимушені переселенці, які селилися у готелях; запрацював тимчасовий пункт розміщення на вулиці Маяковського (нині – Єднання України), 7. У місті ввели комендантську годину з 22.00 до 6.00.
25 лютого Кременчужани з самого ранку вишукувалися у чергу до станції переливання крові. Була величезна кількість охочих допомогти. Міськвиконком створив Раду оборони Кременчуцької міської територіальної громади, яку очолив Олег Лєднік. Школярів відправили на двотижневі канікули – з 28 лютого по 13 березня 2022 року.
26 лютого у Кременчуці вишикувалася черга біля центру комплектування (раніше військкомат). Завдяки мешканцям Полтавщини та Кременчуцької громади вдалося знешкодити диверсійні групи ворога. На дорогах міста розміщують бетонні загородження.
27 лютого Кременчук готувався до зустрічі російських військ – містяни розливали коктейлі Молотова у дворі Кременчуцького шпиталю для ветеранів війни. Близько 20.00 пролунала перша повітряна тривога, містяни провели в укриттях годину.
28 лютого на площі Перемоги кременчужани молилися за захисників України. У цей день містяни після першої повітряної тривоги почали масово прибирати підвали. У Кременчуці в укритті народилася перша дитина під час повітряної тривоги – дівчинка. КрАЗ безкоштовно передав армії автомобілі вартістю понад 1 мільйон доларів – військові броньовані авто «Спартан» і «Шрек».
Березень
1 березня на території Полтавської області заборонили продаж алкогольних напоїв.
3 березня у Кременчуці з’явився перший мародерський «кокон» – на Чередниках місцеві зловили чоловіка, який нишпорив по дворах, спустили штани та примотали до стовпа скотчем з відповідним написом. В мережах супермаркетів Полтавщини трапляються напівпорожні полиці.
5 березня з вокзалу Кременчука евакуюють людей: забороняють брати із собою сумки, аби більше пасажирів вмістилося у вагон. У Кременчуцькому районі почали збирати підписи мешканців під зверненням Кременчуцької райради до лідерів-країн НАТО з проханням про закриття неба над Україною.
6 березня на Раківці пильні перехожі затримали вора, який намагався потрапити в припаркований автомобіль.
7 березня Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про створення Стабілізаційного Фонду на потреби під час війни.
з 9 на 10 березня в Кременчуцькому районі люди помітили два вогняні спалахи. Це були збиті російські ракети.
11 березня мати збитого російського льотчика Олексія Головенського, яка живе у Кременчуці, записала відеозвернення, у якому просила за сина вибачення.
12 березня на Полтавщині у п’яних водіїв забиратимуть авто на потреби фронту.
17 березня Кременчук отримав перший комплект Starlink для доступу до інтернету з використанням супутникової системи.
19 березня у Кременчуці та в Полтавській області дозволили продаж пива та слабоалкогольних напоїв (із вмістом спирту менш як 5%).
22 березня у російських новинах показали, як у Кременчуці б’ють мародерів за вкрадені продукти.
24 березня у Кременчуці та Горішніх Плавнях вирішили створити добровольчі формування.
26 березня у нашому місті вручили перші повістки порушникам громадського порядку.
Квітень
1 квітня у Кременчуці відкрили бібліотеки, які не працювали через воєнний стан у країні.
2 квітня у 6.00 росіяни завдали першого ракетного удару по Кременчуку – місто обстріляли три ворожі літаки. Ракети влучили у Кременчуцький нафтопереробний завод і навколишні склади паливно-мастильних матеріалів. Кілька людей отримали опіки, рятувальники гасили пожежу більше, ніж добу. На Полтавщині скасували заборону на продаж міцного алкоголю.
3 квітня близько 20.00 рятувальники загасили пожежу на НПЗ після ракетного удару. Власники автозаправок ввели обмеження на об’єми палива, що відпускається на одну автівку.
7 квітня стало відомо, що раніше судимий ексміліціонер з Кременчука за гроші повідомляв оркам координати позицій ЗСУ. У помешканні зрадника знайшли гранату.
8 квітня у Кременчуці почали ремонтувати гуртожиток на Молодіжному для переселенців та говорили про намір відремонтувати ще один, у провулку Льва Толстого.
10 квітня у центрі Кременчука з’явилося тимчасове патріотичне графіті з Ліною Костенко.
22 квітня нагородили 44 рятувальників Кременчука, які приборкували пожежу на НПЗ після російського обстрілу.
24 квітня, на Пасху, росіяни вдруге вдарили по інфраструктурі Кременчука – 9 ракет зруйнували ТЕЦ і НПЗ. Загинув працівник ТЕЦ Антон Антоненко, 7 людей постраждали. Під загрозою опинився опалювальний сезон 2022-2023 років. На відновлення Кременчуцької ТЕЦ потрібно від 500 до 800 млн грн.
25 квітня близько 10.00 ліквідували пожежу на Кременчуцькому НПЗ.
28 квітня 129 рятувальників Кременчука, які гасили пожежі після ракетних ударів, отримали нагороди та відзнаки.
Травень
12 травня, у День медсестри та медбрата, у Кременчуці на станції швидкої медичної допомоги відзначили працівників, які 24 квітня рятували людей під час ракетного обстрілу Кременчуцьких НПЗ та ТЕЦ. Медики розповіли, як під ударами ракет витягали людей. Близько 17.00 РФ завдали по Кременчуку 12 ракетних ударів – знову влучили в ТЕЦ та НПЗ. Люди не постраждали, але частина мешканців міста залишилась без світла та води. Дві ракети вдалося збити з ПЗРК «Стінгер».
14 травня рятувальники діставали 500-кілограмову ракету, яка не вибухнула поблизу будинків Кременчука під час обстрілу 12 травня. Залишки ракети підірвали на спеціальному полігоні.
19 травня у Кременчуці відновили роботу позашкільних дитячих закладів.
21 травня стало відомо, що слова з пісні кременчужан «Доброго вечора, ми з України» з’являться на воєнній поштовій марці.
31 травня повідомили про схему виведення грошових коштів Крюківського ВБЗ на рахунки російських підприємств. «Укрзалізниця» заявила, що претендує на управління російською частиною Крюківського вагонобудівного заводу. Кременчуцька РВА почала видавати посвідчення добровольцям територіальної оборони.
Червень
3 червня стало відомо, що у 2022 році літні табори не працюватимуть.
10 червня до комунальної власності міста прийняли будівлі оздоровчого комплексу «Славутич» від ПАТ «Укртатнафта», щоб розселити там внутрішньо переміщених осіб. Кременчуцька міська рада взяла на себе зобов’язання після припинення воєнного стану вкласти кошти у розмірі балансової вартості «Славутича», а це понад 15 млн грн, у будівництво фізкультурно-спортивного комплексу в районі провулка Грозненський.
14 червня у Кременчуці добровольці тероборони з неофіційною назвою «Афганська сотня» прийняли присягу на вірність народу України.
15 червня українці обрали ескіз для марки від «Укрпошти» «Доброго вечора, ми з України!».
16 червня мешканцям трьох будинків у місті погодили перехід на автономне опалення.
17 червня ситуація з пальним у Кременчуцькому районі значно покращилась. Це дозволило скасувати карткову систему для заправки комунального, пасажирського транспорту та іншого транспорту, який забезпечує життєдіяльність громад.
18 червня близько 4.00 6 російських ракет ударили по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, який і так не працював, та 2 ракети – по ТЕЦ. Четвертий обстріл цих об’єктів. На щастя, постраждалих не було.
27 червня близько 15.50 російська ракета Х-22 влучила у торговельний центр «Амстор», який охопила сильна пожежа, а ще одна – у завод «Кредмаш». У ніч з 27 на 28 червня на руїнах працювали понад тисячу людей – рятувальників, поліцейських, медиків та волонтерів.
28 червня у Кременчуці оголосили триденну жалобу за загиблими в «Амсторі». Слідство встановило, що адміністрація «Амстора» не закривала його на час тривог. Стало відомо, що ракетний удар по торговому центру у Кременчуці нанесли льотчики 52 авіаполку. Інформацію про те, що друга ракета вдарила у завод «Кредмаш», оприлюднили майже через добу після прильоту. На заводі ракета влучила у цех №7, вилетіло багато вікон, двох людей посікло склом. Дісталося також стадіону «Кремінь-Арена» та Міському саду – їх накрило вибуховою хвилею. Міський сад засипало уламками ракети.
Прокремлівські ЗМІ росії написали, що 27 червня нібито рашисти били по ангару зі зброєю та боєприпасами у Кременчуці.
29 червня говорили про 18 загиблих та 61 пораненого в ТЦ «Амстор», 26 осіб госпіталізували. Люди несли до місця трагедії іграшки та квіти та прохали побудувати меморіал в пам’ять загиблих. Під час розбору завалів в «Амсторі» постраждали троє рятувальників. Рашистські агенти почали розповсюджувати фейки про удар по торговельному центру. У день ракетного обстрілу виторг «непрацюючого» «Амстора» склав майже 3 млн гривень.
У Кременчуці компанія «Будсервіс» обстежувала пошкоджені житлові будинки після ракетних ударів.
30 червня ховали перших загиблих у ТЦ «Амстор». Один з рятувальників, який отримав чисельні переломи під час розбору завалів, впав у кому в реанімації.
Липень
1 липня стало відомо, що трьох працівників комунального підприємства підозрюють у мародерстві ТЦ «Амстор» після ракетного удару рашистів. Після прибирання території вони відклали коробку з 61 телефоном, завантажили її в автомобіль і планували вивезти.
2 липня о 13.25 рятувальники завершили пошуково-рятувальні роботи у Кременчуці на місці зруйнованого торговельного центру. Міська влада вирішила збільшити у два рази допомогу сім’ям загиблих у ТЦ «Амстор». Британська розвідка повідомила, що 27 червня удар росії по Кременчуку був нанесений модернізованою ракетою Х-32.
3 липня відомо про 21 загиблу людину у ТЦ «Амстор», ще одну вважали зниклою безвісти. З озера Міського саду дістали величезні уламки, які впали туди після обстрілу заводу «Кредмаш». Заборонили рух громадського транспорту через Крюківський міст під час повітряної тривоги.
4 липня до медичних закладів звернулась 91 особа, яка постраждала під час ракетного обстрілу «Амстора». З бюджету Кременчуцької громади сім’ям загиблих та постраждалим вирішили надати допомогу у таких розмірах:
• членам сімей загиблих – 100 тисяч грн;
• постраждалим, які перебувають на стаціонарному лікуванні – 25 тисяч грн;
• постраждалим, які перебувають на амбулаторному лікуванні – 10 тисяч грн.
Із заявами про понесені збитки (мається на увазі вибите скло, пошкодження вікон, дверей та іншого майна) зверталися кременчужани із сусідніх з «Амстором» будинків.
5 липня у Кременчуці відбулася перша панахида за загиблими в «Амсторі» від російської ракети. З-під завалів «Амстора» зникли сейфи з золотом.
Стало відомо, що компанія, яка управляє «Амстором», належить одному з найбагатших українців Вадиму Новинському. Вартість подібного ТЦ може становити $15–20 млн, а якщо рахувати з магазинами, то не менше $50 млн. Від обстрілу 27 червня постраждав залізничний вокзал у Кременчуці, а також вибухова хвиля від «Амстора» та «Кредмашу» знищила медичний центр «МедАльянс».
6 липня з’явилася інформація, що Danone частково переїхав до Кременчука з окупованої Херсонщини.
7 липня повідомили, що сім’ям загиблих та потерпілим внаслідок ракетного удару по «Амстору» додатково виділять допомогу з обласного бюджету.
8 липня стало відомо, що в обласному бюджеті закладуть 100 млн грн для відновлення Кременчуцької ТЕЦ та про те, що її передадуть з державної власності у спільну власність тергромад Полтавської області. Керуючий «Амстора» Сергій Мізін розповів, що існує можливість будівництва на місці зруйнованої ракетами будівлі нового торговельного центру.
12 липня сповістили, що Кременчук втратив 22 цивільних на російсько-українській війні, більшість із них загинули в «Амсторі». Батьки поскаржилися, що їх просять здати по 1000 грн на скління вікон у ПК «Кредмаш», які вилетіли після ракетного удару по «Амстору».
15 липня «Червоний хрест» на Полтавщині вже виплатив родинам загиблих в «Амсторі» по 10 тисяч грн. Ввечері у цей день над Кременчуком збили ворожу ракету.
18 липня повідомили, що у жодній школі Кременчука немає бомбосховища, а підвали не відповідають вимогам до укриття. У лікарнях Кременчука знаходилося 23 цивільні людини, які постраждали від війни.
22 липня стало відомо, що Кременчуцька музична школа №1 витратить 15 тис. гривень на ремонт вікон після ракетного удару по «Амстору». Міська влада відзначила медиків лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька», які 27 червня рятували поранених людей після ракетного удару по ТЦ «Амстор».
25 липня постраждалим та родинам загиблих у ТЦ «Амстор» почали виплачувати компенсації. Унаслідок ракетного удару 27 червня пошкоджень зазнали 45 житлових будинків міста, склінню підлягає майже 2 тисячі кв. метрів тільки житлового фонду.
27 липня у двох селах Кременчуччини створили підрозділи добровільної пожежної охорони.
Серпень
2 серпня на Кременчуччині заборонили виходити на води Дніпра усім приватним плавзасобам району.
4 серпня у Кременчуці перевіряли інформацію щодо можливого замінування вокзалу; вибухівку не знайшли.
5 серпня на благодійному аукціоні «Добра справа» у Києві понад 2 мільйони гривень зібрали на допомогу постраждалим від обстрілу ТЦ «Амстор» та Маріуполя.
8 серпня КРВА дозволила спортсменам-водникам тренуватися на Дніпрі. Близько 16.00 у Кременчуці у підвалі колишнього підприємства знайшли протитанкову міну ТМ-62 міну.
11 серпня вирішили вимикати вуличне світло вночі – з 00.00 до 5.00.
15 серпня стало відомо, що кременчужанин зливав інформацію про ЗСУ, тероборону і НПЗ ворогу.
22 серпня Кременчуцька міська рада затвердила рішення про допомогу військовим на понад 9 млн грн.
24 серпня стало відомо, що у Кременчуці 5 шкіл будуть готувати до навчання в очному режимі – мерія виділить на це кошти.
26 серпня на облаштування найпростіших укриттів у школах Кременчука мерія виділила майже 3 млн грн. У Кременчуцькій гімназії №7 відкрили пам’ятну дошку військовій Крістіні Зосімовій.
29 серпня старшому машиністу цеху товариства Кременчуцька ТЕЦ Олександру Ковзіку присвоїли орден «За мужність» ІІІ ступеня.
30 серпня стало відомо, генерала з Кременчука Сергія Кривоноса хочуть притягти до відповідальності за «незаконну оборону» аеропорту Жуляни.
31 серпня оголосили, що сім’ям загиблих в ТЦ «Амстор» виплатять по 20 тис. гривень з благодійного фонду «Дороги життя», зібрали на благодійному аукціоні.
Вересень
2 вересня з міського бюджету виділили 33 млн гривень на допомогу армії, укріплення оборони міста, формування продрезерву, підтримку переселенців поточні ремонти та облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти, інших закладах міста, а також ремонт споруд цивільного захисту. Працівникам двох підприємств Кременчука – ПАТ «Кременчуцький колісний завод» та ПАТ «Обод» – виділили матеріальну допомогу з міського бюджету у 359 тис. грн.
7 вересня близько 22.00 у Кременчуці і Горішніх Плавнях чули вибухи – працювала ППО.
10 вересня під Кременчуком знищили залишки ворожих боєприпасів. З’явився новий сквер на згадку про загиблих у ТЦ «Амстор».
11 вересня близько 19.50 у Кременчуці пролунали вибухи. На кілька годин мешканці Кременчуччини залишилися без води і світла. Як з’ясувалося, на Полтавщині підрозділи Повітряних Сил ввечері 11 вересня знищили дві ракети.
12 вересня у Кременчуці проживало до 50 тисяч переселенців, 27 500 із них були зареєстровані. У школах №27, 4, 30, 6, 29, 23 та 16 готують укриття.
15 вересня кременчуцькі військові поповнили бюджет міста на 350 млн гривень.
16 вересня кременчуцькі депутати віддали 26 млн грн на утеплення непрацюючих під час війни дитсадків, а 2,44 млн гривень – на поточні ремонти та облаштування найпростіших укриттів у школах та допомоги на понад 7,3 млн грн різним військовим частинам ЗСУ.
19 вересня керівник Кременчуцького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки полковник Роман Сушко сказав, що майже 90% мобілізованих з Кременчуцького району пішли на військову службу добровільно.
22 вересня безоплатно прийняли у власність громад Полтавщини цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ».
З російського полону повернулися випускник Кременчуцького військового ліцею Сергій Волинський та кременчужанин Богдан Трубічин. З початку російсько-української війни Кременчук втратив 153 воїнів та 23 цивільних громадян.
26 вересня у місті повернули масковий режим, бо зріс рівень захворювання на коронавірус.
28 вересня у Кременчуці евакуювали людей з водолікарні через можливе «замінування». Поліція сповістила, що кременчужанин наживався на постраждалих від російської агресії.
29 вересня Герой України, льотчик-винищувач Андрій Герус став почесним громадянином Кременчука. Військовий не допустив висадки десанту агресора у 150 осіб на території Кіровоградської області, за що отримав звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка».
Жовтень
2 жовтня після катувань в Маріуполі помер 78-річний капітан 1 рангу у відставці, письменник, журналіст та громадський діяч з Кременчука Євген Баль.
3 жовтня у Кременчуці знову надійшло повідомлення про замінування лікарні відновного лікування, інформація не підтвердилася. На виплату матеріальної допомоги учасникам АТО в Кременчуці виділили майже 4 млн грн.
6 жовтня стало відомо, що Кременчук домовився про співпрацю з американською компанією Miyamoto International, яка відбудовує райони після війни.
7 жовтня у Кременчуці виділили 402 500 грн на придбання захисних костюмів для управління з надзвичайних ситуацій, а також ще 2,09 млн гривень – на облаштування укриттів у школах Кременчука.
10 жовтня ворог завдав три удари по об’єктах енергетичної інфраструктури на Кременчуччині (спалахнула пожежа), також збили одну ракету та один іранський «шахід». У деяких районах міста зникли вода та світло. Масована ракетна атака росіян призвела до перебоїв з інтернетом та зв’язком на Полтавщині. У 17.10 та 17.50 кременчужани знову чули вибухи – ППО знищила дві ракети в Кременчуцькому районі. У центрі нашого міста у багатьох будівлях від вибухової хвилі повилітали вікна, зокрема у Кременчуцькій виховній колонії. У селі Чечелевому постраждала ціла вулиця – там впала ракета; було поранено трьох людей. Тоді до кінця тижня бібліотеки не працювали, заклади позашкільної освіти перейшли на дистанційну форму навчання. У Кременчуцькому районі також скасували технічні вибухи на кар’єрі Полтавського ГЗК та спортивні змагання.
11 жовтня жінка з Чечелевого показала, як виглядає її будинок після влучання уламків ракети. Комісія мала оцінити пошкодження будинків після вибуху ракети у Чечелево. У цей день вперше повідомили про введення відключення електроенергії через масовані обстріли російської армії енергетичної інфраструктури України.
12 жовтня у Кременчуці перестали вмикати вуличне освітлення. Комісія з’ясувала, що у Чечелевому вибух ракети пошкодив житлові будинки та господарські будівлі 62 домоволодінь. Один будинок, де проживало п’ятеро людей, був повністю зруйнований — його відновлення неможливе.
Стало відомо, що у підриві Керченського мосту знайшли «кременчуцький слід».
13 жовтня з’явилася інформація, що на відновлення будинків у Чечелевому після ракетної атаки потрібно щонайменше 5 млн гривень. Оголосили, що у 15 школах Кременчуцької громади облаштують найпростіші укриття за 7,5 мільйонів.
14 жовтня з бюджету Кременчука виділили 200 тисяч на допомогу мешканцям Чечелевого. Стало відомо, що бійцям ДФТГ під час виконання бойових завдань виплачуватимуть кошти з бюджету Кременчуцької громади. У ВПУ №7 відкрили стенд з фото випускників, які загинули на війні. Кременчуцька ТЕЦ перейшла на баланс області.
15 жовтня з’явилася інформація, що військовий льотчик Вадим Ворошилов з Кременчука збив 5 безпілотників над Україною і відвів підбитий літак від Вінниці.
20 жовтня на Полтавщині заборонили тролейбуси та освітлення зовнішньої реклами. У нашому місті підготували аварійний запас води.
21 жовтня у Кременчуці обмежили рух тролейбусів. У Кременчуцькому районі створили 8 добровольчих формувань територіальних громад. Громади Кременчуцького району – Кам’янопотоківська, Новогалещинська та Омельницька – допомагали постраждалим від вибуху ракети жителям Чечелево.
Для забезпечення опалювального сезону у Кременчуці з обласного бюджету виділили 51 млн гривень.
23 жовтня о 00.38 кременчужани чули вибухи – спрацювала ППО. Збили ворожу ракету в Онуфріївці Кіровоградської області.
24 жовтня стало відомо, що постраждалі жителі Чечелевого отримають від своєї громади від 2 до 100 тисяч грн.
25 жовтня у Кременчуці почали давати тепло у соціальні та медичні заклади.
28 жовтня Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про допомогу військовим частинам на понад 3,5 млн грн. На ремонт гуртожитків для переселенців на вул. Єднання України виділили понад 1 млн гривень.
29 жовтня з російського полону повернувся 25-річний кременчужанин Андрій Гузоватий.
31 жовтня близько 8.00 містяни чули два потужні вибухи – ворожі ракети поцілили в енергетичний об’єкт у Світловодську. Через масовані обстріли критичної інфраструктури в Україні ввели екстрені відключення електроенергії. У деяких районах Кременчука не було води й опалення.
Листопад
3 листопада вандали у Кременчуці пошкодили пам’ятник Пушкіну.
4 листопада біля Кременчука знайшли збитий дрон Shahed 136. На фасаді гімназії №7 у Крюкові відкрили меморіальну дошку захиснику Ігорю Андросову. З російського полону повернувся 20-річний кременчужанин Вадим Ілько.
6 листопада «Укртатнафта» та «АвтоКрАЗ» перейшли у власність держави.
7 листопада у Кременчуці стартував опалювальний сезон. О 22.30 кременчужани чули звуки вибухів – неподалік Горішніх Плавнів збили декілька ворожих повітряних об’єктів.
9 листопада вирішили розформувати 7 добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) із 8-ми, які були створені у Кременчуцькому районі.
НПЗ переходив у державну власність під контролем СБУ на військовій техніці та з автоматами.
11 листопада зі стабілізаційного фонду Кременчуцької громади виділили понад 500 тис. гривень на закупівлю техніки для оснащення укриття виконкому, а ще 364 тис. гривень – на Starlink, радіостанції та акумулятори.
15 листопада близько 16.30 ракета влучила в інфраструктурний об’єкт поряд з Кременчуком. Пожежу, яка виникла внаслідок обстрілу, загасили до ранку 16 листопада. У зв’язку з масованими ракетними ударами по всій Україні на Полтавщині впровадили аварійні відключення електроенергії. Найбільше влучань зафіксували в центрі та на півночі країни. На дорогах Полтавщини частково прибрали блокпости; підготували план евакуації населення Кременчука та Полтавщини.
17 листопада Крюківський міст відкрили для руху громадського транспорту під час повітряних тривог. У Кременчуці невідомі вандали пошкодили дошку генералу Маргелову. На Полтавщині заборонили використовувати святкову ілюмінацію.
18 листопада у Кременчуці винайшли 40 тис. гривень на облаштування укриття в музичній школі. На Кременчуччині почали підготовку до блекауту – створення пунктів незламності.
21 листопада демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну та «відправили» його до пам’ятника Лєніну на територію комунального підприємства «Благоустрій Кременчука». У центрі Кременчука рятувальники ДСНС встановили намет та пару біотуалетів – готували перший пункт обігріву.
23 листопада близько 13.30 та 14.13 у різних районах Кременчука та у Горішніх Плавнях чули звуки вибухів та бачили ракети – працювала ППО. Тоді збили 8 ракет. У результаті ракетного удару у Ялинцях постраждало 18 будинків, 2 з яких повністю зруйновано. Через ракетні обстріли України у Кременчуці сталися перебої з електро-, водопостачанням та централізованим опаленням. Унаслідок ракетного обстрілу була знеструмлена Полтавщина – о 15.00 почався тотальний блекаут. З 17.00 зник мобільний інтернет та зв’язок (лишився лише у 7% області). Запрацювали пункти незламності. У цей день стало відомо, що постраждалі від ракетного удару жителі Чечелевого отримають допомогу з обласного бюджету. Суд скасував багатомільярдні штрафи АМКУ «Укртатнафти» та «Укрнафти».
24 листопада люди йшли заряджати телефони у пункти незламності. Близько 12.40 у Кременчук почало повертатися світло, але на запуск водопостачання знадобилося ще кілька годин. Не працювали більша частина станції зв’язку. У місті вишикувалися черги до магазинів та АЗС. В області запровадили погодинні відключення електроенергії.
25 листопада у Кременчуці відновили опалення після блекауту.
26 листопада на території знищеного ТЦ «Амстор» у Кременчуці ще розбирали завали.
28 листопада закінчила роботу комісія по обстеженню збитків, завданих внаслідок ракетного удару у Ялинцях. На облаштування укриттів у школах Кременчука виділили ще 1,6 млн гривень.
Грудень
1 грудня у Кременчуці почали готувати пункти незламності у громадських місцях. Вперше за довгий час увімкнули вуличне освітлення (на перехресті вулиць Київської та Вадима Пугачова).
2 грудня стало відомо, що в Ялинцях, куди прилетіла ракета, вже виконали першочергові відновлювальні роботи будинків. У кременчуцьких продуктових супермаркетах облаштовували точки зарядки телефонів.
5 грудня близько 14.00 кременчужани чули вибухи – на Полтавщині ППО збила 10 ракет. У цей день оприлюднили адреси комунальних пунктів незламності Кременчуцької громади. СБУ перевіряла УПЦ (МП) у Кременчуці та Полтавській області. На компенсацію купівлі генераторів співвласникам будинків у міському бюджеті передбачили 2 млн гривень.
6 грудня держава вирішила ввести свого представника у наглядову раду «АвтоКрАЗ». Відповідне рішення ухвалила Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку.
7 грудня новим генеральним директором заводу «АвтоКрАЗ» замість Романа Черняка став Володимир Носов.
13 грудня у Кременчуці на випадок блекауту підготували незламомобілі. «Кременчукводоканал» та «Теплоенерго» закупили 10 комплектів Starlink на загальну суму 342 тис. гривень.
16 грудня о 8.55 кременчужани чули 5 гучних вибухів – в області працювала ППО. І хоча прильотів у Кременчуцькому районі не було, Кременчук спіткав другий блекаут через масований ракетний обстріл України. Через відсутність світла почалися проблеми з водопостачанням та опаленням, не курсували тролейбуси. Електроенергія почала з’являтись у місті близько 14.00, а близько 19.00 частково відновили водопостачання, почали нагріватися батареї.
21 грудня стало відомо, що в укриття виконкому Кременчука куплять 26 генераторів на 2,5 млн гривень.
23 грудня Кременчуцька міська рада надала звання Почесного громадянина Кременчука Герою України, льотчику Вадиму Ворошилову з позивним Karaya. На території Кременчуцького району відкрили 99 пунктів незламності.
27 грудня у Кременчуці відкрилася експозиція до півріччя трагедії у ТЦ «Амстор».
28 грудня у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою відкрили меморіальну дошку на честь капітана Володимира Трусова.
31 грудня росіяни тероризували Кременчук повітряними тривогами – спочатку з 12.33 до 16.16, а потім з 23.08 до 4.11 1 січня 2023 року.
Автор: Катерина Турубара КТ
2023 хроника войны
2023 хроника неоголошиной війни
Січень
1 січня, у новорічну ніч у Кременчуці першим народився хлопчик, який пережив атаку на «Амстор».
2 січня на площі Перемоги комунальні служби забрали «протитанкових їжаків», яких поставили на початку повномасштабного вторгнення росії.
3 січня стало відомо, що Кременчуччина стала лідером за кількістю людей, залучених до «Армії відновлення». Ця державна ініціатива із долучення безробітних до робіт із відновлення України. Кременчук виділяє мільйон на відновлення Херсона.
5 січня надійшла інформація про замінування міської ради, яка не підтвердилася.
6 січня під мерією Кременчука розмістили підбитий російський танк, а на площі Незалежності комунальники прибрали протитанкові «їжаки».
9 січня кількість офіційно зареєстрованих вимушених переселенців у районі зменшилась майже удвічі – з 60 тисяч до 30 тисяч.
10 січня тривали роботи з облаштування укриттів у 15 навчальних закладах міста.
11 січня Крюківський вагонзавод заявив про 1,4 млрд гривень боргу «Укрзалізниці» за поставлені вагони
13 січня зі стабілізаційного фонду Кременчуцької громади виділили 3,07 млн гривень на придбання генераторів для укриттів приміщень виконавчого комітету міськради. КВБЗ зупинив роботу на невизначений час.
15 січня на площу Перемоги привезли ще один підбитий ворожий танк.
17 січня стало відомо, що СБУ знешкодила у Кременчуці ворожу агентурну мережу, яка намагалась підірвати HIMARSи та комплекси С-300.
19 січня з’явилася інформація, що Кременчук посів 6 місце в Україні за кількістю дерусифікованих вулиць.
23 січня у громадах Кременчуцького району працювали 107 пунктів незламності, а до кінця лютого планували відкрити ще 34. Стало відомо, що 85 мешканців села Чечелеве та 15 мешканців села Ялинці написали заяви на відшкодування знищеного російськими ракетними ударами майна. Працівникам заводу «Кредмаш», які через війну втратили роботу, з бюджету Кременчука виділили 3 млн грн допомоги.
24 січня стало відомо, що на облаштування укриттів у закладах освіти Кременчука з міського бюджету планують витратити 30 млн грн, а на облаштування пунктів незламності – 15 млн грн.
26 січня Кременчуцький НПЗ потрапив у п’ятірку підприємств, найбільш пошкоджених під час повномасштабної війни.
27 січня з’явилася інформація, що «Укрзалізниця» планує взяти в управління частку Крюківського вагонзаводу, що належала росіянину Сергію Гамзалову. Кременчук «передумав» брати у власність ТЕЦ. Кременчуцькі депутати звернулися до Президента та Кабміну, аби цей комплекс знову віддали державі. Депутати Кременчуцької міськради виділили зі стабілізаційного фонду 500 тис. гривень на придбання булер’янів.
Лютий
1 лютого СБУ викрила масштабні схеми привласнення 40 млрд гривень на ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
3 лютого за ухиляння від призову на військову службу в Кременчуці вже відкрили кримінальні провадження. Журналістка з Японії Reiko Buma приїхала до Кременчука, щоб розповісти світу про війну та загибель людей в «Амсторі».
6 лютого у російських пабліках «розкручували» інформацію, як у Кременчуці під крик жінок насильно мобілізують чоловіків люди у балаклавах.
8 лютого стало відомо, що дитячі садки у Кременчуці не відкриватимуть до кінця війни.
10 лютого з’явилася інформація, що роботу вуличного освітлення у Кременчуці наразі не поновлюватимуть.
16 лютого близько 3.00 у Кременчуці пролунали 8 потужних вибухів – ворог знову поцілив двома ракетами Х-22 в Кременчуцький нафтопереробний завод. Також працювала ППО. Уламки ракет пошкодили приватні будинки, огорожі, автомобілі у Новій Знам’янці та Рокитному. Станом на 19.00 після нічної атаки деякі об’єкти у місті ще працювали на генераторах.
17 лютого Кременчуцька міська рада затвердила рішення про допомогу військовим частинам на 16,5 млн грн; для підземного укриття в Кременчуцькій мерії придбали меблів на понад 156 тисяч грн.
20 лютого стало відомо, що внаслідок ракетного обстрілу вночі 16 лютого, крім руйнувань на Кременчуцькому нафтопереробному заводі, пошкоджень зазнали 39 будинків у Новій Знам’янці, Рокитному та Вільній Терешківці, а також багатоповерхівки на Молодіжному. Постраждав і будинок міського голови Кременчука Віталія Малецького. У Кременчуці замовили проєкт реконструкції гуртожитку для переселенців на вулиці Єднання України вартістю 58,8 тис. гривень. На фінансування громадського формування українського козацтва з охорони громадського порядку і державного кордону «Соколи Полтавщини» Дениса Терещенка виділили 1 145 000 грн.
23 лютого у Бреусівському ліцеї відкрили меморіальні дошки загиблому воїну Владиславу Лісовому та Софії Винник, яка загинула в «Амсторі».
Автор: Катерина Турубара КТ