Історія профспілки медиків Кременчука

Історія профспілки медиків Кременчука

Коротка характеристика організації

Кременчуцька міська профспілкова організація працівників охорони здоров’я України – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує 4849 працівників закладів охорони здоров’я Кременчука, які пов’язані спільними інтересами за родом свого професійного заняття.
Метою діяльності є здійснення представництва і захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, у взаємовідносинах з роботодавцями щодо забезпечення права кожного члена профспілки на працю, гідну заробітну плату, забезпечення інших прав та інтересів.
Керівництво здійснює обраний на конференції голова, а також 12 членів президії на громадських засадах.

Історичні віхи профспілки медиків Кременчука

Задовго до утворення профспілки медичних працівників, захистом професійної честі й гідності лікарів, створенням їм сприятливого соціального становища та нормальних умов для виконання професійних обов’язків опікувалося, одночасно із виконанням великої гуманітарної діяльності, Кременчуцьке Товариство лікарів (організоване в місті у 1885 році.Прим. авт.).
А перші відомості про заснування громадської професійної спілки медичних працівників у Кременчуці відно-сяться до 1906 року. Саме тоді на зборах лікарів і акушерок було прийнято рішення про створення організації, яка б опікувалася фахівцями, котрі вийшли на пенсію чи не можуть працювати надалі через захворювання, а також домагалася б створення зручних побутових і виробничих умов для працюючих людей у білих халатах.
Офіційний орган – міський комітет профспілки медичних працівників Кременчука (тогочасна назва органі-
зації. Прим. авт.) створено у 1920 році. Місцем розташування його стала Перша Радянська лікарня. Тут для цього поважного органу було виділено стіл і стілець в кабінеті відпочинку лікарів. Головною передумовою створення міськкому профспілки стало те, що, починаючи з 1920 року, організацією діяльності первинних профспілкових організацій медичних, аптечних й інших закладів міста здійснював, як не дивно, повітовий відділ охорони здоров’я. А це суперечило сутності професійних спілок, які покликані контролювати роботодавців щодо дотримання ними прав працівників. До речі, основною вимогою до кандидатів на посаду голови профспілки тривалий час залишалась партійність, тобто членство у ВКП(б), а пізніше – у КПРС.
На першому етапі своєї діяльності новостворений міськком об’єднав профспілкові організації трьох лікуваль-
но-профілактичних закладів, двох аптек, хіміко-фармацевтичної фабрики та дитячих ясел. Важливо зазначити, що на той час профспілкові комітети, насамперед, займалися соціальним захистом фахівців у білих халатах: створенням нормальних умов праці для медичних працівників та зручностей для пацієнтів, попередженням захворювання медиків інфекційними хворобами, забезпеченням працівників охорони здоров’я житлом, продуктами харчування, товарами першої необхідності тощо.
Після створення, в різні роки, міський комітет профспілки очолювали лікарі та медичні сестри на громадських засадах, зокрема, А.Гольштейн, М.Полякова, К.Виноград, Г.Левченко та інші активісти профспілкового руху. І лише у передвоєнний час голові галузевої профспілки медиків, який працював за сумісництвом, почали доплачувати певну суму.
Підступне вторгнення гітлерівських загарбників на територію колишнього Радянського Союзу на кілька років зупинило розвиток профспілкового руху у країні загалом і у Кременчуці, зокрема.
Після звільнення міста від окупантів, міський комітет профспілки медичних працівників невдовзі відновив свою діяльність, а його головою обрано Т.П.Бегіну.
Провідне місце у повоєнній діяльності цього громадського органу займало забезпечення медпрацівників
хоча б примітивним житлом, виділення путівок до дитячих ясел і садочків, створення прийнятних умов праці лікарям, медичним сестрам та обслуговуючому персоналу закладів охорони здоров’я.
Протягом новітнього періоду діяльності, для зручності медичних працівників та оперативного розв’язання проблем медиків, Кременчуцький міський комітет профспілки розташовувався в одному приміщенні з міським відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, зокрема, у поліклініці № 1 (вул. Бутиріна, 26), приміщенні дитячої лікарні та госпіталю інвалідів війни (вул. Жовтнева, 23/1). Так само й нині Кременчуцька міська профспілкова організація працівників охорони здоров’я
України знаходиться в одному приміщенні із керівним органом медичної галузі міста.

Події і факти

Перебуваючи на передньому краю боротьби за права медичних працівників, їхній соціальний захист та відпочинок, у профспілковій організації відбулося чимало важливих подій.
У 60-70 роках ХХ століття основні зусилля міськкому профспілки були спрямовані на забезпечення фахівців
у білих халатах комфортним житлом. Тож медики щорічно отримували 10-15 квартир, а у 1982 році, за сприяння міськкому профспілки, був побудований кооперативний будинок “Медик”, у який вселилися 144 сім’ї працівників лікувально-профілактичних закладів Кременчука.
До розпаду Радянського Союзу, профспілки займалися організацією індивідуального і колективного соціалі-стичного змагання. Підбиття підсумків проводилося щоквартально, а переможці отримували моральні та матеріальні заохочення. Нерідко вони преміювалися туристичними путівками. Не стояв осторонь цього руху і Кременчуцький міський комітет профспілки медпрацівників.
З метою створення дітям медичних працівників гарних умов для оздоровлення, міськком профспілки (голова В.І.Акімов) напередодні оздоровчого сезону 1979 року у піонерському таборі (так на той час називалися дитячі заклади оздоровлення та відпочинку. Прим. авт.) обласного комітету профспілки медичних працівників “Ромашка”, що поблизу смт Білики, збудовано дві блок-кімнати. А напередодні оздоровчого сезону 1982 року силами членів президії міського комітету профспілки (В.І.Акімов,
Л.Я.Свистун, М.Ф.Струк, А.О.Сербін, К.К.Сич) у вихідні дні проведено ремонт кількох приміщень цього табору.
На базі міського лікарсько-фізкультурного диспансеру у 1981 році організовано “Пункт спортивного інвентарю для медиків” та за кошти міського комітету профспілки наповнено його спортивно-оздоровчим інвентарем і одягом, який для тренування міг взяти кожен бажаючий працівник лікувально-профілактичних закладів міста.
У 1983 році у Кременчуці під егідою міськкому профспілки була проведена I-а спартакіада медиків з легкоатлетичного кросу, у якому брали участь і керівники лікувально-профілактичних закладів та структурних підрозділів, зокрема, І.К.Макарова (головний лікар фізіотерапевтичної
лікарні), М.Ф.Струк (завідуючий міським аптекоуправлінням), І.О.Рябушко (головний лікар 4-ї окремої міської поліклініки) О.Г.Баглаєнко (завідуючий хірургічним відділенням дитячої лікарні) та інші.
Під керівництвом профспілкової організації, у 2012,2013, 2015 рр., на фестивалі художньої самодіяльності се-
ред колективів закладів охорони здоров’я Полтавської області “Душі криниця”, міська дитяча лікарня отримувала Ґран-Прі (від фр. Grand Prix – Великий приз. Прим. авт.),а у 2014 році Кременчуцький обласний госпіталь для інвалідів війни завоював 1-е місце.
21.06.2014 року на стадіоні “Вагонобудівник” відбулася I-а міська спартакіада працівників закладів охорони
здоров’я м. Кременчук. Всього у змаганнях взяли участь представники 13 медичних закладів, а у фінальній частині- 12. Зокрема, 1-а, 2-а, 3-я, 4-а, дитяча міські лікарні, КМЗ “Лікарня відновного лікування”, станція екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук, Кременчуцький обласний госпіталь для інвалідів війни, Кременчуцький обласний онкологічний диспансер, Кременчуцький обласний лікарсько-фізкультурний диспансер, міська стоматологічна поліклініка № 1, комунальний заклад “ЦПМСД № 2”.
Змагання проводилися із 10 видів спорту: шахи, шашки, пляжний волейбол, міні-футбол, перетягування канату, гирьовий спорт, армреслінг, крос, стрибки з місця, настільний теніс.

Постаті

Керівництво профспілковою організацією потребує певного таланту. Тут мало знати закони та положення. Необхідно мати наполегливість та настирність при захисті інтересів спілчан. Починаючи із 50-х років минулого століття, профспілковими ватажками кременчуцьких медиків обиралися: М.І.Попова (1957-1969рр.), А.М.Адамчук (1969-1970рр.) Л.Я.Свистун (1970-1976 рр.), М.В.Жижонков (1976-
1979 рр.), В.І.Акімов (1979-1984 рр.), М.В.Жижонков (1984-1986 рр.), В.І.Белікова (1986-1988 рр.), Н.П.Лісовіна (1988-1989 рр.).
Із 1989 року незмінним головою Кременчуцької міської профспілкової організації працівників охорони здо-
ров’я України обирається О.М.Скутін.

Автор: Анатолій СЕРБІН Радомир СЕРБІН