Живописні дні художника КАРНАУХА
Значний вклад у розвиток сучасного мистецтва України вносить відомий художник, член Національної Спілки художників України Віктор Олексійович Карнаух.
Напрямки творчості В.Карнауха надзвичайно різноманітні. Після закінчення Харківського художньо-промислового інституту в 1982 році він почав працювати в галузях живопису, кераміки, графіки, комп’ютерної графіки, проектування та оздоблювання інтер’єрів для громадських та приватних споруд.
Віктор Карнаух був старшим художником з виробництва в цеху художніх керамічних виробів Запорізького абразивного комбінату в 1983-1985 роках, головним художником Управління торгівлі в місті Бердянськ в 1985-1987 роках, художником-монументалістом в Запорізькому художньо-виробничому комбінаті (1987-1989 рр.).
У 1989 році Віктора Олексійовича запросили до Кременчука на посаду головного художника відділу архітектури Крюківського вагонобудівного заводу.
До промислового Кременчука художник поставився з певною осторогою, хоча, безперечно, і тоді це було красиве зелене місто з мальовничим Дніпром і казковими островами. Тут жили і творчо працювали відомі художники, члени Національної Спілки художників України: Юзефович Наталія Володимирівна, Дерека Святослав Іванович, Шингур Віктор Іванович та інші майстри пензля і декоративно-ужиткового мистецтва. Місто виявилося гостинним і доволі затишним; привертали увагу стела до 400-річчя Кременчука, декоративні панно, пам’ятники. Працювали Палаци культури, краєзнавчий музей, художня школа, виставковий зал, де експонувалися виставки місцевих майстрів пензля, проводилися творчі зустрічі.
На заводі В.Карнаух працював захоплено, створив там майстерню з відновлення техніки художнього кування металу. Кременчужани і гості міста завжди звертають увагу на красиві ворота по вулиці Соборній, 8, – це робота Віктора. Йому довелося добряче попрацювати з технічною літературою, щоб ворота вагою в 2,5 тонни відкривалися легким рухом руки.
У 1993 році молодого, енергійного майстра пензля запросили працювати до Кременчуцької художньої школи викладачем. Тут він відкрив у собі педагогічний талант. В школі виявилось багато обдарованих дітей з розвинутою фантазією. Вони вміли руками творити красу.
Досягати успіхів у творчості їм допомагав досвідчений художник Віктор Олексійович Карнаух.
У 1993 році в його творчому житті відбулася важлива подія: талановитого майстра прийняли до Національної Спілки художників України.
У 1994 році, до жіночого свята 8-го Березня, Карнаух відкрив свою персональну виставку в Кременчуцькому краєзнавчому музеї, на якій експонував живописні, графічні та керамічні роботи.
На відкритті виставки в святковій теплій атмосфері Віктор Олексійович сказав, що його персональна виставка – це подарунок всім жінкам нашого міста. Оригінальну виставку ще довго згадували кременчужанки.
У 2000 році художник створив і очолив дитячу студію декоративно-ужиткового мистецтва «Череп’яний ранок» при Кременчуцькому міському центрі культури та дозвілля. Студія успішно працює і сьогодні. Її включено до складу навчального науково-виробничого комплексу за професійним спрямуванням «Архітектура та образотворче мистецтво» на базі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Віктор Олексійович активно продовжує керувати організованою ним студією, передаючи знання і великий творчий досвід юним талантам.
Вихованці студії беруть активну участь у багатьох мистецьких заходах в Україні та за її межами і отримують заслужені нагороди. За участь у мистецькому пленері в Опішні у 2002 році студія «Череп’яний ранок» була нагороджена дипломом. Талановиті діти брали участь у міжнародному фестивалі «Мамай-fest» в м. Кам’янське Дніпропетровської області і теж отримали дипломи у 2007, 2009, 2014, 2015, 2016 рр.
Роботи вихованців студії були відзначені в номінації «Кераміка» за участь у Всеукраїнському фестивалі обдарованої молоді у м. Київ у 2014 та у 2017 р.
Експонувалися роботи студії «Череп’яний ранок» і за межами України на міжнародних фестивалях у Болгарії та Польщі.
Роботи вихованців відзначались оригінальністю форми і технікою декорування горщиків, тарілок, глечиків, чайників та багатьох інших цікавих речей.
Художник продовжував творчо працювати. Він відтворив технологію виготовлення кованих хрестів з дорогоцінним покриттям та їх зведення на шатрово-купольні склепіння православних храмів.
У 90-х роках ХХ ст. виготовлені за його технологією хрести були встановлені на новозбудованих та відновлених православних храмах у Кременчуці (Успенська церква), Полтаві (дзвіниці Свято-Успенського собору), Комсомольську (дзвіниця та куполи Свято-Миколаївського собору).
У 2006 році художник створив основні декоративні елементи з кераміки (фонтани, каміни, рельєфи, світильники) при реалізації архітектурно-будівельного вирішення внутрішнього середовища інтер’єрів з втіленням образу трипільської культури у ресторанно-готельному комплексі «Трипілля» під Києвом (Обухівська траса, село Підгірці).
Потім Віктор Олексійович виконав керамічний рельєф для ресторану «Опанас» у Києві та багато інших робіт.
В.О.Карнаух – учасник міських, обласних, республіканських та міжнародних виставок з 1980 року. В Кременчуці персональні виставки художника відбулися в 2004, 2005, 2011, 2012 роках. У Полтаві – у 2009 р. Він брав участь у Всесвітній виставці «Штутгарт-93» – створив декоративну кахельну грубу для опалення в садибі Котляревського, що була центром української експозиції, – та в багатьох інших міжнародних виставках.
У вільний від роботи час художник працює та відпочиває на дачі. Там він створив пару унікальних інструментів. Серед них сапа, яка працює в 3-х положеннях: прямо, по овалу і по лезу. Другий інструмент – це сокира. Вона працює і як розпушувач, і як різак.
На дачі у Віктора Олексійовича є сад, яким він захоплюється. Теплими літніми вечорами, сидячи в саду, часто згадує своє дитинство, рідне селище Царицин Кут (тепер с. Приморське Васильківського району Запорізької обл.). Там він народився, підростав, там ловив рибу і пас коней за селом. Після закінчення восьмирічної школи батько відвіз документи Віктора до ПТУ міста Запоріжжя і здав їх на спеціальність слюсар-інструментальник. При цьому сказав сину: «Тебе чекає велике майбутнє».
Енергійний, працьовитий художник на дачі встигає все: спілкується з сином, допомагає дружині та старенькому мудрому садівнику Володимиру Іллічу.
Краса природи надихає на творчість. Інколи Віктор Олексійович пише вірші, глибокі філософські роздуми про життя.
…Життя пройшло. Та майже все згоріло.
Пішло собі давно в невороття.
Живеш ти там та й щось собі майструєш,
Але ти не продовжуєш життя.
По скошеній стерні весь час мандруєш.
Але то все одно в невороття…
Роботи Карнауха Віктора Олексійовича, талановитого, різнопланового митця, зберігаються в музеях Кременчука, Полтави, Харкова, Запоріжжя та Штутгарту (ФРН), а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Сподіваємося, що після закінчення реконструкції в нашому музеї шанувальники мистецьких творів Віктора Карнауха зможуть ознайомитися з його творчими досягненнями, з керамічними творіннями, які зберігаються в фондах.
День за днем пролітають роки; мов гривасті коні, перескакують з події до події, з ювілею до ювілею. І нинішній ювілей у житті художника – ще одна сходинка у розмаїтті творчого життя.
Автор: Людмила Король, ст. науковий співробітник
Ілюстрації з архіву В.О.Карнауха