В ПАМ’ЯТЬ БІЙЦІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ДИВІЗІЇ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ
В ПАМ’ЯТЬ БІЙЦІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ДИВІЗІЇ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ
Як ми з вами пам’ятаємо, протягом 10 днів у кінці липня 1941 року з робітників, службовців і учнів була сформована Кременчуцька дивізія народного ополчення – єдина в Україні.
Командиром дивізії народного ополчення був призначений полковник А.С.Платухін, начальником штабу майор А.А.Мачула.
Командири полків: першого Кременчуцького – майор Соловйов; другого Кременчуцького – Попович; третього Крюківського – майор Воробйов Прохор Семенович.
Всього до ополчення записалося більше 3 000 людей. Але встановити кількість ополченців, яки безпосередньо брали участь у бойових діях, немає можливості за браком документів. У нашому списку, який складався за архівними даними та за спогадами уцілілих ополченців (фото – ополченці вагонного заводу), на сьогодні всього-на-всього 816 прізвищ.
Бійці і командири Кременчуцької дивізії народного ополчення з честю виконали свій обов’язок перед Батьківщиною та перед рідним містом. Незважаючи на значну перевагу ворога та великі втрати, вони разом з підрозділами Червоної армії не дали нацистським окупантам безперешкодно захопити Дніпровські переправи і на певний час не пустили ворога на лівий берег Дніпра.
Ще цілий місяць Кременчук тримав оборону.
Значна частина бійців дивізії полягла на правобережних висотах; багато були розстріляні, коли перепливали ріку. Ті з ополченців, кому вдалося переправитися через Дніпро, влилися у склад 297 стрілецької дивізії, і деякі з них загинули, захищаючи рідне місто вже на лівому березі.
У пам’ять про них на найвищій точці правобережжя Полтавщини і встановлений обеліск – пам’ятка культурної спадщини «Братська могила ополченців».
Тіла загиблих ополченців частково були забрані для поховання рідними, а частково поховані там же, на місцях боїв. Тому, хоча цей об’єкт вважається братською могилою, документальних відомостей про кількість похованих ополченців, і чи саме тут вони були поховані, – нема. Слід пам’ятати, що захоронення відбувалися в період нацистської окупації Крюкова.
У 1946 році на насипному кургані біля Гострої Могили встановлено обеліск із сірого місцевого граніту на постаменті. На чільній стороні дошка з чорного габро з пам’ятним текстом. Обеліск увінчаний металевою п’ятикутною зіркою.
У 2013 році, до 70-річчя визволення м. Кременчука від гітлерівських загарбників, був реставрований обеліск та замінена пам’ятна дошка. Біля підніжжя сходів, які ведуть на вершину кургану, встановлений сірий гранітний камінь і дошка червоного граніту з написом: «Пам’ятаємо вічно і поіменно бійців Кременчуцької дивізії народного ополчення, які захищали рідний Кременчук у серпні-вересні 1941 року. Схилімо голови, люди!».
Навколо обеліска з трьох сторін встановлено 9 плит червоного граніту з прізвищами загиблих ополченців – всіх, кого на той час вдалося встановити.
Не думаю, що багатьом з вас удасться відвідати цю братську могилу напередодні пам’ятних днів 6-9 серпня.
Хіба що краєзнавець В’ячеслав Едуардович Івушкін осідлає свій випробуваний часом велосипед і вкотре поїде туди, на місце боїв, про які він знає більше за всіх, на місце своїх багаторічних пошуків…
Тому давайте перечитаємо прізвища полеглих хоча б з моніторів.
Агєєв Олексій
Александрова Ніна Григорівна
Аронсон Самуїл Абрамович
Бамесбергер Карл Генріхович
Банков Микола Іванович
Барабуля І.Р.
Баран Давид Йосифович
Бененсон
Берест Антон Федорович
Берман
Бігун Кифа Йосифович
Білостоцький Герш Наумович
Бондарєв Дмитро Степанович
Боровський Василь Кирилович
Будній Василь Андрійович
Булах Анатолій Семенович
Гавва Олександр Мефодійович
Гаврильченко Семен Семенович
Гаркитнюк Микола Степанович
Геращенко
Герко
Гиренко Михайло Якович
Гіндін Борис
Гіндін М.С.
Гіцин Мейєр Бенціонович
Головченко Микола
Голосний
Гольберг Соломон Юдович
Гольберг Яків
Гонтаренко Дмитро
Гребенщиков
Губа Олександр
Губа Олександра
Гудіс Муня Мойсейович
Демченко Василь Григорович
Денисов Микола Омелянович
Дербуков Матвій Федорович
Динников М.Г.
Діденко Володимир Васильович
Дранников Ізя Ізраїльович
Дробот Іван Григорович
Журавльов Іван Г.
Завалій Арсеній Юхимович
Заїченко Дмитро Микитович
Замуленко Іван Григорович
Звоницький Давид Абрамович
Звоницький Данило Маркович
Зуськов Семен Якович
Зуськов Ф.З.
Зуськов Фалек Якович
Іванов Іван Іванович
Іврин Володимир
Іцкевич Белла Львівна
Калита Яків
Каменюк Семен
Камінський Самуїл Янкелевич
Карабачинський Мейєр (Марат) Рувимович
Карпов Федір
Касьянов Іван Іванович
Касьянов Микола Іванович
Коваль Микола Андрійович
Коваль Олексій Іванович (Михайлович)
Комісаренко
Коноваленко Яків Семенович
Константинов Олексій Олексійович
Косарєв Михайло Іванович
Косарєв Олександр Якович
Костенко Олександр Васильович
Красницький Віктор Федорович
Кривенко Марія
Курляндський Нісон Юхимович
Кушніров Самуїл Григорович
Лагода Влас Максимович
Левидова Поліна Мордухівна
Лелюненко
Лембірко Василь Михайлович
Лесянський Ізраїль Маркович
Лимонченко Олександр Якович
Лисенко Опанас.
Льопа Леонід Григорович
Ляшенко Семен Омелянович
Маркман Давид Ілліч
Маркман Ілля Мойсейович
Маркман Микола Ілліч
Матник Григорій Іванович
Матник Микола Іванович
Матник Юрій Іванович
Медведовський Давид Михайлович
Медведовський Ноах Ісаакович
Межибовський
Мельниченко Михайло Данилович
Минтюк Олександр Дмитрович
Михайлов Микола Прокопович
Мірошниченко Семен Семенович
Модилевич Ісаак Давидович
Нагайченко Володимир Григорович
Нагайченко Марат
Недославський Аба Ісаакович
Неживий Ісаак Єлисейович
Ниценко Панас Іванович
Новіков Маркус Володимирович
Носуленко Володимир Павлович
Носуль Сергій Демидович
Овчаренко Микола
Орел Іван
Остромухов Абрам Мойсейович
Підлісний Захар Тихонович
Повзнер
Поздняк Йосиф
Поздняк Федір Мартинович
Поздняк Яків
Поляк Марко Якович
Профуша Федір Олександрович
Райцис Микола
Речун Петро Михайлович
Різниченко Абрам Ісаакович
Ровенський Юлій Наумович
Ротшильд Ілля Абрамович
Рублєвський
Сегеда Олександр Сергійович
Середа Андрій Якович
Середа Володимир Андрійович
Слєпухін Олександр Васильович
Соркінд Науль Ельович
Старченко Анатолій
Стеценко Іван Михайлович
Стюпан Родіон Лук’янович
Сундуковський
Сундуковський Йосиф Якович
Сухопаров Костянтин Степанович
Сюда Микола Юзефович
Таборов Михайло Михайлович
Тарасов Михайло Іванович
Тельман Віктор Олександрович
Тельман Олександр Павлович
Тимошенко Антон Андрійович
Тихомиров Євген
Торубара Іван Федорович
Третяк Н.
Трофуша Федір Олександрович
Уманський Мойсей Гершович
Федоров
Фельдман Ілля Абрамович
Харцев І.А.
Хоха Василь Дем’янович
Храмцов Іван Васильович
Цьома Олександр Петрович
Чорнобаба
Шаблій Михайло Андрійович
Шамрай Микола Данилович
Шарін Костянтин Олександрович
Шимтов Яків Семенович
Шнейдер Абрам Аронович
Шор Ісаак
Штан Михайло
Штейнгард Михайло Абрамович
Штернгарц Борис Абрамович
Янков
Ярина Павло Іванович
З часом були виявлені ще декілька прізвищ. Хочеться вірити, що і вони колись будуть увічнені біля обеліска цієї братської могили.
Всі полеглі ополченці – кременчужани та мешканці навколишніх сіл – були людьми сміливими, відповідальними, які не могли стояти осторонь, коли ворог насувався на рідне місто.
Всі вони вірили, що саме їхній внесок у загальну справу оборони Вітчизни хоч на крок наблизить перемогу над ворогом.
Всі вони загинули – бо прагнули захистити і врятувати життя не лише своїх рідних, а, за великим рахунком, і наше із вами. Ми живемо – значить, їхня висока жертва не була марною.
Це і є Безсмертя.
Ілюстрації з фондів краєзнавчого музею, з архіву народного музею КВБЗ та з відкритих джерел.
Автор: А.Гайшинська, директор Кременчуцького краєзнавчого музею